Збитки за засмічення склали 1,5 млрд грн, а мали б в рази більше – Держекоінспекція Shutterstock

Збитки за засмічення склали 1,5 млрд грн, а мали б в рази більше – Держекоінспекція

Катерина Бєлоусова

За засмічення десятків гектарів землі порушник сплатить всього лиш декілька тисяч гривень

За 11 місяців 2021 року екоінспектори склали понад 15 тисяч протоколів за недотримання вимог при поводженні з відходами, що є найпоширенішим серед екологічних порушень. Порушники засмітили територію на загальну суму понад  1,5 млрд гривень.

Це найбільші суми серед усіх інших сфер екологічного контролю, хоча вони могли бути у рази вищими, повідомляє Держекоінспекція у Facebook.

Також за цей час відкрито 46 кримінальних  проваджень за матеріалами перевірок ДЕІ. 

При розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів екоінспектори використовують таку величину як нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (НГО), що зазнала негативного впливу. 

Цей показник є основним у формулі розрахунку суми збитків. Він міститься у витягу з технічної документації, який  видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.

“Сьогодні по Україні повсякчас зустрічаються випадки відсутності НГО або, й взагалі,  її заниженої величини”, – сказано в матеріалі.

ДЕІ підкреслила, що показник НГО ріллі сільськогосподарських угідь по Україні варіюється в межах 2,14–3,37 гривні за м2, у той час, як сусідня ділянка, але вже з іншим цільовим призначенням, може мати в десятки разів більший показник НГО.

Саме тому, порушник за засмічення земельної ділянки площею у десятки гектар, сплатить всього лиш декілька тисяч гривень.

“Такі занижені цифри є "ворогами" не лише в частині розрахунку Держекоінспекцією збитків, завданих довкіллю, але й в аспекті ненаповнення бюджетів громад (ОТГ) при визначенні земельного податку (орендної плати)”, – пояснює ДЕІ.

Окрім того ключовою проблемою є несформовані земельні ділянки в межах територій ОТГ, що вирішується шляхом проведення інвентаризації власних земель і формування таких ділянок з одночасним проведенням об’єктивної НГО.

“Держекоінспекція розраховує, що після розв'язання проблемних питань, можна буде зіставити відповідність тяжкості екологічного злочину до величини фінансових санкцій за забруднення і засмічення земельних ресурсів. Адже, коли порушник отримає для сплати претензію за засмічення території у розмірі мільйонів, а не тисяч -  бажання порушувати закон, а тим паче завдавати шкоду довкіллю,  зникне”, – пояснює ДЕІ.

Нагадаємо, ЕкоПолітика підготувала ТОП-5 екологічних порушників 2021 року.

Читайте також
Стало відомо, скільки коштуватимуть Луцьку заходи з охорони довкілля
Стало відомо, скільки коштуватимуть Луцьку заходи з охорони довкілля

Міський фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною бюджету Луцької ТГ

Як зустріти Новий рік у стилі zero waste: поради екологів
Як зустріти Новий рік у стилі zero waste: поради екологів

Проблема гіперспоживання та надмірна кількість відходів особливо гостро стоїть у святкові періоди

Як відбувається правова війна за Осокорки між забудовником та екоактивістами
Як відбувається правова війна за Осокорки між забудовником та екоактивістами

На цій території налічується 160 видів птахів, більша половина з яких зникне під час забудови

В Україні на будівництві досі використовують одну з найбільш небезпечніших речовин у світі
В Україні на будівництві досі використовують одну з найбільш небезпечніших речовин у світі

У 2005 року Європейський союз заборонив використання азбесту для будь-яких цілей