ТОП-5 екологічних порушників 2021 року

ТОП-5 екологічних порушників 2021 року

Олена Бережнюк

У лідерах — видобувні та металургійні підприємства

За даними Державної екологічної інспекції, найбільше порушень у 2021-му зафіксували у частині поводження з відходами. Від початку року інспектори ДЕІ склали 15 тисяч протоколів та наклали на порушників у цій сфері4,6 млн грн штрафів. Шкода ж від поводження з відходами вираховувалася у мільйонах. Щоправда, такі нарахування отримували не лише за цей вид порушення.

Хто ж став лідером за збитком, і за що має відшкодувати мільйони – з’ясовувала ЕкоПолітика.

Штрафи за порушення, які фіксує Державна екологічна інспекція – досить малі. Як розповів ЕкоПолітиці виконувач обов’язків заступника Голови ДЕІ Віталій Постоленко, цьогоріч середній штраф у найпопулярнішій серед порушників сфері, поводження з відходами, складав лише 305 грн.

Але крім штрафів Держекоінспекція також розраховує розмір шкоди, завданої довкіллю внаслідок порушень. Оскільки, найбільше порушень було у частині поводження з відходами, тому закономірно, що найбільше збитків завдали саме земельним ресурсам.

"До такого порушення вдаються підприємства різного спрямування. – розповідає Постоленко. –Так, наприклад, інспекція виявила складування промислових відходів на території депо "Дарниця" "Південно-західної залізниці" АТ "Українська залізниця", розрахувавши збитки на понад 10 мільйонів гривень. Часто до ДЕІ надходять звернення від громадян щодо виявлених ними несанкціонованих сміттєзвалищ в населених пунктах – тоді до відповідальності притягаються органи місцевого самоврядування".

10 мільйонів – лише невелика крапля у морі цьогорічних збитків. ЕкоПолітика, з допомогою ДЕІ, виділила ТОП-5 підприємств забруднювачів, які у 2021-му принесли найбільшу шкоду довкіллю. Суми цієї шкоди просто вражають:

  • 5 місце: ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" – 100 млн грн

Під час перевірки ПрАТ "Костопільський завод скловиробів" інспекція Поліського округу виявила, що підприємство впродовж 5 місяців працювало за відсутності дозволів на викиди в атмосферу. Це є грубим порушенням законів "Про охорону атмосферного повітря" та "Про охорону навколишнього природного середовища, заявили у ДЕІ.

  • 4 місце: ТОВ "Укрхімресурс" – 150 млн грн

Як заявив тодішній Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, на своїй земельній ділянці в м. Калинівка Вінницької області ТОВ "Укрхімресурс" створив шламосховище, яке складається з 13-ти ставків. Там зберігають відходи, що містять гудрон, а він належить до категорії небезпечних. В результаті, підприємство забруднило землі площею 1,1 тис. кв. м.

  • 3 місце: ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля" – 430 млн грн

Під час планової перевірки інспектори виявили, що термін дії дозволу на користування надрами, виданий для шахти, завершився ще 2018 року. Тож підприємство протягом 3 років здійснювало незаконний видобуток копалин, не сплачуючи обов’язкові платежі за користування надрами до державного бюджету. За цей час на шахті незаконно видобули 50 тисяч тонн кам’яного вугілля.

  • 2 місце: ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" – 450 млн грн

За даними інспекції, в таку суму оцінили збитки від незаконного розміщення шламу агломераційних цехів на одній із земельних ділянок, яка не призначена для таких відходів. Залізовмісні шлами містять у своєму складі оксиди заліза, важкі метали: цинк, манган, мідь, нікель, свинець тощо. Ці речовини негативно впливають на довкілля, зокрема при потраплянні до підземних водоносних горизонтів.

Щоправда, 450 млн грн – не єдиний збиток "АрселорМіттал" за цей рік. У березні та квітні 2021-го їм нарахували збитків ще на 8,8 млн грн та 15,3 млн грн відповідно. За даними деяких перевірок, збитки ще розраховують.

  • 1 місце: Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат – 800 млн грн

Як заявили у ДЕІ, підприємство здійснило самовільне захоплення земельної ділянки, розміром у 160 гектарів, щоб складувати там відходи, утворені внаслідок видобутку копалин. Мальований повідомляв,  що у підприємства були відсутні документи права власності на ділянку, не було і рішення органів місцевого самоврядування про його передачу у власність або користування.

Як бачимо, лише розраховані для цих підприємств збитки могли б поповнити український бюджет більш як на 1,9 млрд грн. Але нараховані збитки – це лише половина справи. Це не означає, що підприємства заплатять такі кошти. З високою ймовірністю, оголошені суми під час розгляду у судовому порядку будуть значно зменшені, чи й узагалі скасовані. При нарахованих збитках у сотні мільйонів ДЕІ вдається стягнути з порушників, в кращому випадку, десятки. За 2020-й, як повідомляв Мальований, ДЕІ принесла бюджету близько 90 млн грн. А як показують проміжні дані цього року, у 2021-му Держекоінспекція ризикує залучити ще менше коштів. Тобто, величезні цифри збитків ТОП-порушників ризикують залишитися лише на папері.

Читайте також
В Україні вдесятеро зросли штрафи за шкоду природі: скільки заплатять порушники
В Україні вдесятеро зросли штрафи за шкоду природі: скільки заплатять порушники

Такі заходи допоможуть охороняти території ПЗФ та зберегти їхнє біорізноманіття

Верховний Суд поставив крапку в справі про викиди коксового заводу в Харкові
Верховний Суд поставив крапку в справі про викиди коксового заводу в Харкові

Порушення на підприємстві зафіксували співробітники ДЕІ

На Київщині водоканал "влетів" на штраф у понад 1 млн грн: у чому провина
На Київщині водоканал "влетів" на штраф у понад 1 млн грн: у чому провина

Підприємство повністю відшкодувало збитки

В Україні зростуть штрафи за незаконні рубки хвойних дерев
В Україні зростуть штрафи за незаконні рубки хвойних дерев

Передбачені штрафи за незаконну рубку в рази більші, ніж вартість самих ялинок