За 11 місяців 2021 року екоінспектори склали понад 15 тисяч протоколів за недотримання вимог при поводженні з відходами, що є найпоширенішим серед екологічних порушень. Порушники засмітили територію на загальну суму понад 1,5 млрд гривень.
Це найбільші суми серед усіх інших сфер екологічного контролю, хоча вони могли бути у рази вищими, повідомляє Держекоінспекція у Facebook.
Також за цей час відкрито 46 кримінальних проваджень за матеріалами перевірок ДЕІ.
При розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів екоінспектори використовують таку величину як нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (НГО), що зазнала негативного впливу.
Цей показник є основним у формулі розрахунку суми збитків. Він міститься у витягу з технічної документації, який видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.
“Сьогодні по Україні повсякчас зустрічаються випадки відсутності НГО або, й взагалі, її заниженої величини”, – сказано в матеріалі.
ДЕІ підкреслила, що показник НГО ріллі сільськогосподарських угідь по Україні варіюється в межах 2,14–3,37 гривні за м2, у той час, як сусідня ділянка, але вже з іншим цільовим призначенням, може мати в десятки разів більший показник НГО.
Саме тому, порушник за засмічення земельної ділянки площею у десятки гектар, сплатить всього лиш декілька тисяч гривень.
“Такі занижені цифри є "ворогами" не лише в частині розрахунку Держекоінспекцією збитків, завданих довкіллю, але й в аспекті ненаповнення бюджетів громад (ОТГ) при визначенні земельного податку (орендної плати)”, – пояснює ДЕІ.
Окрім того ключовою проблемою є несформовані земельні ділянки в межах територій ОТГ, що вирішується шляхом проведення інвентаризації власних земель і формування таких ділянок з одночасним проведенням об’єктивної НГО.
“Держекоінспекція розраховує, що після розв'язання проблемних питань, можна буде зіставити відповідність тяжкості екологічного злочину до величини фінансових санкцій за забруднення і засмічення земельних ресурсів. Адже, коли порушник отримає для сплати претензію за засмічення території у розмірі мільйонів, а не тисяч - бажання порушувати закон, а тим паче завдавати шкоду довкіллю, зникне”, – пояснює ДЕІ.
Нагадаємо, ЕкоПолітика підготувала ТОП-5 екологічних порушників 2021 року.
