Болота і торфовища в Україні займають приблизно мільйон гектарів. Як важливий елемент кліматичного балансу вони потребують спеціального режиму використання. Тож зараз Україна консультується з ПРООН щодо розроблення національного документа про особливий статус торфовищ.
Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Цінність торфовищ і боліт
Водно-болотяні екосистеми вкрай цінні для підтримання кліматичної стійкості. Вони вдвічі ефективніше за ліси утримують вуглець, що робить їх одним із найбільших джерел цієї речовини.
Як раніше повідомляли в Держекоінспекції, 1 гектар торфовища може накопичити до 550 тонн СО2. Якщо ж осушувати ці угіддя або видобувати на них торф, то щорічно вони віддаватимуть в атмосферу майже 15 тонн вуглецю з гектара.
Водночас торфовища підтримують водний баланс, регулюючи рівень ґрунтових вод. Мов губка вони вбирають паводкові води, а коли треба – повертають їх. Гармонійність роботи торфовищ дає можливість зменшити ризик як паводків, так і посух.
Тому єдине правильне для захисту довкілля рішення – зберігати водно-болотяні угіддя в їхньому первинному стані та захищати від втручання людини.
Обов’язкові елементи захисту торфовищ
Проєкт постанови про особливий статус торфовищ передбачає:
- Національну інвентаризацію водно-болотяних угідь і торфовищ.
- Визначення чіткого переліку типів цільового призначення, яке можна закріпити за подібними ділянками. Попередньо всі вони виключають втручання в екосистему. Такі ділянки можуть належати до природно-заповідного або водного фонду, а також до земель історико-культурного, лісогосподарського чи оздоровчого призначення.
- Створення нового інформаційного ресурсу "Торфовища з особливим режимом". Його розроблення передбачено в межах базової карти Державного земкадастру. Під час землекористування це допоможе враховувати екологічні обмеження. Також інформаційний інструмент наближає Україну до впровадження європейських систем ідентифікації та управління земельними ресурсами LPIS та IACS.
Проте новий документ з охорони торфовищ не передбачає анулювання попередніх рішень про зміну цільового призначення. Тож якщо ці землі вже використовують у господарстві, то законних механізмів їх захисту від експлуатації людиною не передбачено.
"Створення спеціального правового режиму для земель під торфовищами – це комплексна відповідь на кліматичні, екологічні та безпекові виклики. Ми працюємо над рішенням, яке одночасно захищатиме біорізноманіття, відновлюватиме водні ресурси та відповідатиме стандартам ЄС", – наголосила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко.
Раніше ЕкоПолітика висвітлювала кричущі випадки спроб знищити болота і торфовища для господарських цілей.
До прикладу, на Львівщині заповідне торфовище намагалися перетворити на гаражний кооператив.
Землі пам’ятки "Макове болото" на Рівненщині продали на аукціоні під видобуток торфу.
З найсвіжіших випадків – майбутній заказник "Кави", представлений болотами й лісами, який також виставили на продаж під сільськогосподарське використання.
