Упродовж останнього року ступінь імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у сфері захисту довкілля зріс із 47 до 60 %.
Про це на сьомому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС заявила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук.
Зазначається, що уряд України ухвалив такі важливі рішення в природоохоронній сфері:
- Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища до 2025 року;
- Морська природоохоронна стратегія України;
- плани дій щодо збереження рисі євразійської, морських ссавців, осетрових видів риб, бурого ведмедя;
- розроблено законопроєкт "Про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами";
- за 2020 – першу половину 2021 року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшено на майже 35,5 тис. га;
- Стратегію управління лісами України до 2035 року подано на розгляд Уряду;
- цифровізація сфери захисту довкілля та створення ЕкоСистеми – української державної платформи, де буде зібрано всі адміністративні екопослуги для бізнесу та вся екологічна інформація для громадян;
- визначено зони, вразливі до нітратного забруднення, що запускає імплементацію нітратної директиви ЄС.
За даними пресслужби Міндовкілля, під час зустрічі сторони обговорили такі важливі для України питання, як співпраця в межах Європейської Зеленої Угоди та кліматичної політики.
"Ми високо цінуємо започаткований діалог з ЄС з питань “Зеленої Угоди” і сподіваємося на його продовження за участю широкого кола експертів з обох сторін", – зазначила Ставчук.
Вона також наголосила, що Україна очікує запуску фінансової платформи та поліпшення координації між донорами, про що було погоджено у вересні на Другій зустрічі Діалогу.
"Ми зацікавлені в подальшому обговоренні використання гарантій Фонду сталості ЄС для “зелених” проєктів та інших потенційних фінансових механізмів для реалізації оновленого Національно визначеного внеску України", – додала заступниця міністра.
Практичний фокус уваги України у сфері “Зеленої Угоди” націлений сьогодні на три напрями:
- Розроблення Плану дій оновленого Національно визначеного внеску.
- Розроблення фінансової стратегії імплементації ключових трансформацій НВВ2.
- Розвиток потужної архітектури кліматичного урядування.
У сфері кліматичної політики цього року досягнуто значного прогресу:
- ухвалено оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди;
- ухвалено Стратегію з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року;
- запущено систему моніторингу, звітності й верифікації парникових газів у промисловості;
- запущено систему збору даних про обсяги озоноруйнівних і фторованих парникових газів.
Представники Єврокомісії зазначили, що Україна дуже активно попрацювала протягом року в напрямі кліматичної політики та захисту довкілля. Також представники ЄС додали, що зацікавлені в тому, щоб Україна взяла на озброєння довгострокову стратегію з низьковуглецевого розвитку до 2050 року.
Водночас представниця Генерального директорату з кліматичних дій ЄС Еліна Бардрам сказала, що в ЄС готові надати технічну допомогу та вести діалог з Україною про кліматичні цілі.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, цьогоріч в Україні запрацювала єдина екологічна платформа "ЕкоСистема".
Нагадаємо, що шість українських компаній, які працюють у сфері кліматичних інновацій, отримали від ЄС €240 тис. на розвиток своїх проєктів.
