Починаючи із 2026 року ЄС планує запровадити вуглецеве коригування імпорту (CBAM). Євросоюз зобов’яже своїх торгових партнерів доплачувати за шкоду, котру їхнє виробництво завдає довкіллю через викид парникових газів, передусім – вуглекислого газу. Для того, щоб вийти на ринок ЄС, доведеться купувати так звані CBAM-сертифікати. Наразі їхня вартість ще не визначена, однак схоже на те, що для України вони виявляться доволі дорогими. Принаймні, такий висновок випливає із аналітичного документу, що його підготував Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля". "Вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на торгівлю України з ЄС" - таку назву має це дослідження. Його зміст проаналізувала ЕкоПолітика.
Виходить на те, що екологічна новація Євросоюзу матиме неабиякий вплив на нашу країну. Адже саме на Євросоюз припадає близько 40% українського експорту. Торік його сумарна вартість становила 18,6 млрд грн. 17% від цієї суми припадали саме на СВАМ-товари, тобто такі, чиє ввезення до ЄС підпадатиме під вуглецеве коригування. Це чорні метали, електроенергія, добрива, цемент та алюміній.
Левова частка – 85% – це проукція чорної металургії. Тут ціна викидів може сягнути 300-900 млн євро на рік. Це від 10 до 30% від вартості експортованого металу. Що цілком може поставити під питання доцільність такого експорту. У вкрай невигідне становище Україна потрапляє через те, що переважна частина її металевого експорту – це товари з низькою доданою вартістю: напівфабрикати та чавун. По-перше, саме на виготовлення такого товару припадає найбільша частина викидів. По-друге, у нашому випадку ці викиди є значно більшими, ніж у ЄС. Там активно застосовують електродугову переплавку. В Україні ж переважає доменно-конвекторний процес, з використанням вугілля і у 4-5 разів більшим викидом вуглекислого газу.
Дослідники роблять висновок, що для збереження конкурентоздатності на ринку ЄС у довгостроковій перспективі українська чорна металургія потребуватиме повної технологічної перебудови. Навряд чи шанси на таку перебудову є особливо великими, коли зважити, що у металургії Україна робить небагато речей, більш високотехнологічних, ніж чавун.
До того ж зовсім не факт, що панацеєю тут стане електродугова переплавка. Питання буде у тому, які електростанції постачатимуть енергію для цього процесу. Якщо теплові, то викид СО2 просто переміститься на їхнє поле.
Продаж електроенергії – то друга позиція у експорті до ЄС. На цей товар припадає 10% нашого європейського експорту. Тут є два сценарії – поганий і дуже поганий.
Поганий, це коли на час старту вуглецевого коригування українська та європейська енергосистема запрацюють у синхронному режимі. Цей варіант автори дослідження назвали "Сценарій А".
У цьому разі Україна зможе продавати до ЄС дещицю своєї електроенергії за процедурою, що засвідчуватиме її походження зі станцій з малими викидами вуглецю (АЕС, ВДЕ).
Щоправда, відновлювані джерела станом на сьогодні не дають і 10% вітчизняної електроенергії. Та й продавати таку електрику вдома, за зеленим тарифом, наразі вигідніше, ніж експортувати до Європи. Що ж стосується АЕС, то автори дослідження прогнозують, що вже через 6-8 років після початку повнофункціональної дії регламенту СВАМ, енергоблоки українських АЕС почнуть один за одним виводитися із експлуатації. І зовсім не факт що на заміну їм прийдуть нові. Та й загалом, за даними, що наводяться у документі, вже починаючи з 2025 р. Україна відчуватиме дефіцит генеруючих потужностей. Питання експорту може зникнути саме по собі.
За "Сценарієм Б" при початку вуглецевого коригування синхронізованим з енергосистемою ЄС залишиться тільки так званий "Острів Бурштинської ТЕС". Це кілька теплових електростанцій західного регіону, що вже й нині працюють у такому режимі і продають електроенергію до ЄС. Тут прогноз однозначний: експорт в обсязі до 6 млрд кВт∙год на суму до 300 млн євро щорічно буде припинений.
На цьому тлі перспективи інших позицій нашого експорту до Європи виглядають краще. Автори дослідження вважають, що СВАМ мало впливатиме на вартість виводу на ринок ЄС добрив, цементу та алюмінію. Шкода тільки, що весь цей перелік ледь сягає 5% загального товаропотоку до ЄС.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Україна під час переговорів з Європейським союзом домовилася про застосування особливого підходу в рамках впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
