121 країна ООН пообіцяла пришвидшити процес скорочення викидів

121 країна ООН пообіцяла пришвидшити процес скорочення викидів shutterstock.com

Ілля Федунь

Представники США не взяли участь у Генасамблеї ООН

На Генеральній асамблеї ООН 121 країна, серед яких Китай, росія та Японія, оголосила намір прискорити скорочення викидів парникових газів.  

Про це повідомляє видання IMPAKTER.

Країни-члени ООН зобов'язалися скоротити викиди парникових газів без участі США у саміті. Хоча навіть малі острівні держави та найбідніші країни світу були присутні на кліматичному саміті, натомість Сполучені Штати були відсутні.  

За словами експертів, вихід адміністрації очільника США Дональда Трампа з Паризької угоди та відверте заперечення ним кліматичної науки залишили країну в дипломатичній ізоляції. 

Президент Китаю Сі Цзіньпінь оголосив, що до 2035 року Китай скоротить викиди парникових газів на 7-10% від пікових рівнів та збільшить свою частку "невикопного палива" до понад 30%.  

Країни ЄС офіційно не визначили цілі, але погодилися скоротити викиди на 66-72% до 2035 року порівняно з рівнем 1990 року. Глобальний зсув до лідерства чистої енергетики залишається, навіть попри те, що США подвоюють експорт нафти та газу.

Чому Дональд Трамп відмовляється від переходу на "зелену" енергетику

Таке рішення у відомстві пояснили тим, що проекти "не змогли задовольнити енергетичні потреби американського народу, не були економічно життєздатними і не дали б позитивної віддачі від вкладення грошей платників податків".

У США 16 із 24 проєктів отримали позитивні рішення щодо фінансування за часів адміністрації Байдена – у період між днем ​​виборів та інавгурацією президента Дональда Трампа 20 січня.

Серед скасованих грантів є такі:

1) $331 млн компанії Exxon Mobil Corp. на проєкт із використання водню замість природного газу на заводі з виробництва олефінів у Бейтауні, штат Техас;

2) $170 млн компанії Kraft Heinz Co. на серію проєктів із чистої енергії;

3) $500 млн компанії Heidelberg Materials AG на проєкт із виробництва низьковуглецевого цементу;

4) $375 млн компанії Eastman Chemical Co. на проєкт молекулярної переробки у Лонгв'ю, штат Техас;

5) $270 млн дочірньої компанії Calpine Corp. на роботу над проєктом уловлювання вуглецю на об'єкті Exxon у Бейтауні;

6) $270 млн дочірньої компанії Calpine – Sutter CCUS – на ще один проєкт із уловлювання вуглецю поблизу Юба-Сіті, штат Каліфорнія.

Нагадаємо, що у Брюселі (Бельгія) Організація Об’єднаних Націй закликала країни розробити амбітніші кліматичні плани протягом вересня, з метою чинити тиск на великі економіки, включно з ЄС та Китаєм.

ООН звернулася до країн з проханням подати свої плани на зменшення викидів, які називаються Національно Визначеними Внесками, протягом вересня, щоб результати покращення екологічної ситуації країн можна було оцінити до саміту COP30 у листопаді в Бразилії.

Китай, який є найбільшим забруднювачем повітря парниковими газами, заявив, що восени підвищить свою екологічну ціль. А також такі країни, як Франція та Польща висунули прохання відтермінувати плани ООН щодо викидів з 2035 року до 2040.

Читайте також
В Україні готуються до уніфікації довкіллєвих дозволів для бізнесу
В Україні готуються до уніфікації довкіллєвих дозволів для бізнесу

У Мінекономіки запевняють, що нова система буде більш прозорою та зручною

Популярні запитання щодо CBAM: Єврокомісія опублікувала оновлений документ
Популярні запитання щодо CBAM: Єврокомісія опублікувала оновлений документ

Вже з 2027 року ціни на викиди у межах СВАМ публікуватимуть щотижня із прив’язкою до показників ETS

Мінекономіки отримало першу заяву про одержання інтегрованого довкіллєвого дозволу 
Мінекономіки отримало першу заяву про одержання інтегрованого довкіллєвого дозволу 

Реформа промислового забруднення перейшла у фазу практичної реалізації

Україна щорічно може заробляти до €1,1 млрд на утилізації метану
Україна щорічно може заробляти до €1,1 млрд на утилізації метану

На думку експертів, скорочення викидів цього газу є одним із найшвидших та найбільш економічно ефективних кліматичних заходів, доступних для нашої країни у критичному періоді 2025–2045 років