600 га землі, як мінімум на 350 з яких росте ліс, опинилися у приватній власності, як землі "для ведення товарного сільського господарства". Така ситуація склалася на території Чоповицької ОТГ що на Житомирщині. Мешканці села Омелянівка, що належить до цієї ОТГ, минулого місяця з подивом дізналися, що ліс навколо їхнього поселення скоро стане полем. А поки вони з’ясовують ситуацію у судах – дерева продовжують вирубувати, і вплинути на нового власника земель ніхто не може.
Чому так сталося – розбиралася ЕкоПолітика.
Місяць тому до Омелянівки приїхала група людей, які заявили, що придбали 9 земельних ділянок навколо села, будуть вирубувати дерева і вести товарне сільськогосподарське виробництво. Місцевих мешканців це обурило, адже вони переконані, вирубувати ліс на цих ділянках – неможна. Як стверджують селяни, цей ліс – рекреаційна зона, в якій ростуть червонокнижні рослини, мешкають рідкісні птахи, тварини та комахи, занесені до Червоної книги України. Тому люди одразу викликали поліцію та припинили рубку, але не на довго.
Сам ліс, це не просто 20-30 річний самосів, а й цілком дорослі дуби, сосни, вільхи та берези:
"Там є ділянки з віковими дубами. – розповідає місцевий активіст Олександр Степанов. – Дубам по 50-70 років, їх діаметри досягають 70 см, а їх почали вирубувати. Якщо дивитися по кадастровій карті, видно, що на частині ділянок ліс посаджений рядками, тобто, не самосів".
Та от проблема: за документами лісу на цих ділянках нема і не було. А за цільовим призначення – це сільськогосподарська земля.
Відповідно до даних реєстрів, у червні 2021-го ділянки навколо Омелянівки перейшли ТОВ "Головки Агро". Директор цього підприємства Віталій Тичина у розмові з ЕкоПолітикою розповів, про ліс вони знали, але брали ділянки для ведення сільського господарства, виходячи їх з цільового призначення. Тому почали розліснення:
"Ми планували висаджувати там гречку, кукурудзу. Тому і чистимо ці поля", – каже Тичина.
Юрист "Головки Агро" Олександр, який не побажав називати свого прізвища, роз’яснив ЕкоПолітиці, що їх ТОВ придбало корпоративні права підприємства, у якого вже були сформовані земельні ділянки та проведена державна реєстрація. Їх підприємство додатково провело інвентаризацію цих ділянок, щоб визначити межі. На сьогодні, зі слів юриста, право власності на ці ділянки зареєстроване належним чином.
"Будь-яких документально встановлених фактів того, що процедура передачі у власність земельних ділянок була недотримана чи порушена – нема, – стверджує Олександр. – Ми проаналізували саму ситуацію, судову практику з цього питання, діючі нормативні документи, які визначають порядок передачі у власність земельних ділянок, і будь-яких порушень чи прямих заборон – не існує. Якщо є якісь незгодні люди, які не мають відповідних фахових знань, але намагаються щось поставити під сумнів – це їхнє право".
Юрист запевняє, оскільки землі мають сільськогосподарське призначення, то їх розліснення і цільове використання – обов’язок нового власника.
Місцеві мешканці хотіли домогтися хоча б арешту цих ділянок до закінчення розслідування, але суд їх запити відхилив. Чоповицька селищна рада в свою чергу також звернулася до суду, з проханням скасувати реєстрацію права приватної власності на ці ділянки та передати їх у комунальну власність. А поки суд лише готується до підготовчого засідання у цьому питанні – рубки продовжуються уже на інших ділянках. Омелянівці продовжують викликати правоохоронців, але все безрезультатно.
Еколог ЕПЛ Богдан Кученко аналізував ситуацію в Омелянівці та прийшов до висновку, що тут присутнє порушення лісового та земельного законодавства України. Зокрема, у Статті 1 Лісового кодексу сказано, що "усі ліси, незалежно від цільового призначення та форми власності земель під ними, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави".
"У сфері земельних відносин основні порушення полягають в тому, що землевпорядники та кадастрові реєстратори, під час проведення землевпорядних робіт та реєстрації відповідних земельних ділянок, мали зазначати їх вид угідь та цільове призначення, виходячи з реального стану цих ділянок. Тобто, фактична належність їх до лісів, а не сільськогосподарських угідь, мала бути юридично закріплена в земельній документації", – роз’яснює Кученко.
Як розповідає еколог, проблема не облікованих лісів досить поширена по всій країні, а особливо на Поліссі. Це можуть бути як самосійні ліси, так і ліси на землях, наданих лісгоспам під заліснення, на які не була оформлена належна документація. За різними даними, ще 4-5 років тому в Україні налічувалось від 500 тис. до декількох мільйонів гектарів самозаліснених земель, які юридично мали сільськогосподарське призначення, стверджує експерт:
"За останні роки, у зв'язку із земельною реформою та розвитком аграрного сектору, більшість цих лісів вже були знищенні під розширення ріллі. Наша організація неодноразово звертала увагу на такі випадки. За цей час у Верховній Раді було зареєстровано і навіть прийнято у першому читанні законопроєкт 5650, який має дозволити зберігати не обліковані ліси. Однак, нам досі залишається тільки сподіватись, що всі ключові норми пройдуть до другого читання і будуть там підтриманні більшістю депутатів".
Єдиний вихід для місцевої громади, який бачить в цій ситуації Кученко, домогтися повернення земель у комунальну власність, а тоді – прийняття селищною радою рішення про розробку документації для надання цим ділянкам статусу земель лісогосподарського призначення. Та для повернення землі необхідне рішення суду. Поки ж суд розгляне справу, лісу, який хочуть захистити місцеві – може взагалі не лишитися, адже жодної заборони на розліснення цих ділянок наразі немає.
Заліснення з недавніх пір знаходиться у фокусі особливої уваги президента Володимира Зеленського. Влітку він оголосив про старт програми "Зелена країна", за якою протягом наступних 3-х років планують висадити мільярд дерев, а за 10 років збільшити лісовий фонд України на 1 млн га. Експерти радили, щоб максимально приблизитися до цих цифр, варто перш за все перевести у статус лісів не обліковані ділянки, такі, як в Омелянівці. Адже це виглядає як мінімум, нелогічно, коли ми ударними темпами висаджуємо молоді дерева, які невідомо чи виростуть і поповнять лісовий фонд, а при цьому ділянки з 50-70-річними деревами віддаємо під вирубку.
