Світ втрачає тропічні ліси, хоч і з меншими темпами. До чого тут війна в Україні?

Світ втрачає тропічні ліси, хоч і з меншими темпами. До чого тут війна в Україні? shutterstock
Марія Семенова

Бразилія є прикладом, що завдяки політичній волі скорочення площ лісів можна відчутно зменшити

Минулого року світ втратив на 36% менше лісів, ніж у 2024-му. Проте глобальні цілі знеліснення все такі ж віддалені. Кліматичні зміни, інтенсивний розвиток аграрного сектору та навіть війна в Україні – все це разом призводить до втрати мільйонів гектарів цінних екосистем, які є домом для понад половини задокументованих видів флори та фауни.

Про це повідомляє WWF Україна, посилаючись на аналіз Global Forest Pulse від World Resources Institute (WRI).

Причини скорочення лісових площ

Незважаючи на позитивну статистику у цифрах, реальна втрата тропічних лісів у 2025 році склала жахаючі 4,3 млн га. Цей показник на 46% перевищує втрату лісових масивів десятирічної давнини.

Аналітики відзначають дві головні причини втрати лісів:

  • розширення сільського господарства залишається головним чинником;
  • лісові пожежі відповідальні за 42% втрати покриву лісу.

Рекордсменом у скороченні втрат лісів стала Бразилія – там темпи знеліснення впали на 41%. Проте в інших державах, зокрема Камеруні та Болівії, ліси зменшилися чи не найбільше за всю історію спостережень.

До чого тут війна в Україні?

Здається, Україна географічно й фізично не має жодного прямого стосунку до тропічних лісів. Проте, враховуючи ключову причину знеліснення, вплив війни на їх втрату стає більш очевидним.

Україна є одним із провідних сільськогосподарських гравців світового ринку. А втрата площ, врожаїв та експорту через повномасштабне вторгнення рф підштовхує до пошуку альтернатив.

"Війна призвела до перебоїв у роботі українських портів, які раніше забезпечували близько 50% світового експорту соняшникової олії, 10% – пшениці та понад 15–20% – ячменю. Уже зараз частина виробників переходить із соняшникової олії на пальмову, що сприяє розширенню їхніх плантацій і, як наслідок, вирубуванню тропічних лісів", – зазначив Михайло Богомаз, керівник напряму "Ліси" WWF-Україна.

Що має робити світ?

Приклад Бразилії надає оптимістичний доказ тому, що централізована політика здатна дати конкретні результати. Проте світу для досягнення цілей із знеліснення до 2030 року треба подолати прірву у 70% скорочення площ. А для цього необхідно провести низку системних трансформацій у таких сферах:

  • продовольчі системи;
  • глобальні ланцюги постачання;
  • управління природними ресурсами.

"Без цього неможливі ані кліматична стабільність, ані продовольча безпека, ані відновлення біорізноманіття. Ланцюги постачання без знеліснення – це не опція, а необхідність. Саме узгоджені дії у політиці, на ринках і у фінансах можуть забезпечити зміни потрібного масштабу", – наголосив Даміан Флемінг, керівник напряму "Ліси" WWF International.

ЕкоПолітика раніше повідомляла, що у 2025 році сезон лісових пожеж у Європі став найбільш руйнівним за всю історію. Найбільше вогонь нашкодив Україні, на яку припало 39% всіх зафіксованих пожеж.

Читайте також
Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну
Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну

Виконавча влада ЄС поки це звернення не коментувала

Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування
Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування

Про те, як українська влада із впертістю носорога продовжує гнути свою лінію попри шалений опір громадськості, тепер читатимуть по всьому світу

Складу злочину не знайшли: ДБР закрило справу проти колишнього директора “Лісів України”
Складу злочину не знайшли: ДБР закрило справу проти колишнього директора “Лісів України”

Раніше правоохоронці перевіряли походження майна та можливе незаконне збагачення посадовця