ЕкоПолітика завершає цикл матеріалів, які мають підбити підсумки екологічної діяльності державних чиновників, громадських активістів та фахових екологів під час війни. Тож наша редакція проаналізувала, чим займалися у Міністерстві захисту довкілля та чи змогли еко-чиновники стати на захист природи у цей непростий для країни час.
У червні 2022 року з'явилася інформація, що міністерство взагалі збираються ліквідувати. З 2012 року у кріслі міністра захисту довкілля та природних ресурсів побувало 10 осіб. При цьому, жоден з них не затримувався більше ніж на 2 роки. В такі короткі терміни і справді важко якісно реформувати екологічну політику країни.
Міністерство захисту довкілля – ключовий орган у формуванні державної екологічної політики. На початку 2022 року профільні експерти очікували від Міністерства роботи над ключовими реформами в синергії з екококомітетом, так і впровадження вже розроблених ініціатив.
"Очікуємо реалізації основних засад, які вже ухвалені в частині кліматичної політики, запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Це стимулюватиме бізнес впроваджувати технології, які будуть запобігати викидам або їх зменшувати. В частині реалізації законодавства – очікуємо моніторингу та верифікації парникових газів", — розповідала на початку року ЕкоПолітиці голова Наглядової ради при Міндовкіллі Світлана Берзіна.
Обрахування збитків довкіллю від війни
Кабінет Міністрів 20 березня ухвалив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема за напрямками природних ресурсів та інфраструктури. Протягом шестимісячного строку міністерства, центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні були розробити і затвердити відповідні методики.
3 листопада в Міндовкілля затвердили Методику визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії рф, яка також враховуватиме неотримані доходи та шкоду за знищення житла тварин.
“Це вже п’ята розроблена міністерством методика визначення шкоди, завданої українському довкіллю від дій агресора. На черзі ще дві – щодо обрахунку збитків надрам та територіям і об’єктам природно-заповідного фонду України. Ми прагнемо, щоб окупант сповна сплатив за своє свавілля. Враховуючи ту кількість злочинів, яку рф щодня вчиняє на нашій землі, відшкодовувати борги перед Українським Народом росіянам доведеться не один десяток років”, – прокоментував міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
На початку листопада заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Євгеній Федоренко заявив, що за 8 місяців повномасштабного вторгнення росія завдала довкіллю України понад €37 мільярдів збитків. За словами міністра захисту довкілля, шкода довкіллю тільки за пів року війни досягла майже 1 трильйона гривень.
Загалом, судячи з кількості та характеру публікацій на офіційному сайті відомства про їхню діяльність, протягом 11 місяців війни Міністерство захисту довкілля сконцентрувалося не на адаптації екологічної політики до європейських стандартів, а на підрахунку збитків від воєнних дій.
Нова команда міністра
Ще у травні Кабінет міністрів звільнив одразу чотирьох заступників міністра захисту довкілля та природних ресурсів: Михайла Хорєва, Романа Шахматенка, Ірину Ставчук а у грудні місяці покинула посаду і Світлана Гринчук.
Хорєв займався питаннями водних ресурсів. Як він пояснив у коментарі ЕкоПолітиці, що за час роботи на посаді заступника міністра запустив у роботу 2 сучасних лабораторій моніторингу вод за європейськими стандартами – у Вишгороді та Одесі.
“У цілому за останній час зроблено чимало позитивних речей у сфері водної політики України. Нам вдалося спільно з міжнародними партнерами зробити скринінги забруднюючих речовин поверхневих вод у басейнах Дністра, Дону та Дніпра”, – сказав він.
Шахматенко займався реформою екологічного контролю — законопроєктом №3091.
“Саме в цій сфері, окрім того, що у нас був ключовий закон, ми переглянули більшість методик та збільшили розміри обрахування збитків. Ми переглянули повністю алгоритми діяльності, наприклад, співпраця з правоохоронними органами. Фактично, вона була неврегульована, а всі інспекції на місцях робили, що хотіли. Тому відбулося врегулювання їхньої діяльності”, – пояснював він нашому виданню.
Окрім того, завдяки механізму контролю за роботою юристів Держекоінспекції в судах вдалося збільшити обсяги стягнень.
Пані Ірина запам'яталася на посаді роботою над Національно визначеним внеском до Паризької угоди, адже саме вона лобіювала амбітні цілі України в НВВ2 — до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.
Пані Світлана Гринчук працювала над адаптацією екологічного законодавства України до європейського. Вона відповідала за систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а також за систему торгівлі викидами.
Новими ж заступниками міністра Руслана Стрільця призначили Олександра Краснолуцького, Олену Крамаренко та Євгена Федоренка. У відповідь на запит ЕкоПолітики нам надали інформацію про тем, чим займаються нові заступники.
Олександр Краснолуцький координує, спрямовує та контролює роботу з охорони та відтворення вод, раціонального використання водних ресурсів; проведення моніторингу навколишнього природного середовища; охорони, захисту, використання та відтворення лісів; охорони та раціонального використання земель; охорони атмосферного повітря, екологічного аудиту; управління зоною відчуження. Також займається питанням видачі низки екологічних дозволів на ведення діяльності.
Євген Федоренко координує, спрямовує та контролює роботу з: формування політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; здійснення державного геологічного контролю; екологічної безпеки та поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами в межах визначеної компетенції; формування та реалізації політики з питань європейської інтеграції, дотримання і організації виконання зобов’язань, взятих Україною за міжнародними договорами, в частині компетенції Міндовкілля; розроблення та здійснення заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, інших міжнародних договорів та домовленостей у сфері європейської інтеграції. Також, організовує роботу та забезпечує підготовку пропозицій щодо надання чи продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами.
Олена Крамаренко координує, спрямовує та контролює роботу з: раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в межах визначеної компетенції; оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки; здійснення технічного регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; здійснення відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки; поводження з пестицидами та агрохімікатами державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих з використанням генетично модифікованих організмів. Також, організовує роботу та забезпечує підготовку, видачу, відмову у видачі, анулювання, здійснення переоформлення документів дозвільного характеру на ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів та агрохімікатів.
Досягнення міністерства
Одним з перших досягнень нового міністерства стало створення Єдиної державної системи моніторингу довкілля. Відповідний законопроєкт Кабінет міністрів схвалив наприкінці квітня.
Усі показники моніторингу довкілля стануть частинами єдиної загальнодержавної мережі. Вона включатиме інформацію про стан атмосферного повітря, поверхневих, підземних і морських вод, земель, ґрунтів, лісів і біорізноманіття. Також передбачається моніторинг поводження з відходами, геологічних процесів та впливу температури, шуму, вібрації, випромінювання на людину та довкілля.
"Після підтримки Парламентом законопроєкту, вся інформація про стан компонентів довкілля буде підлягати системному спостереженню на 4-х рівнях – від національного до об’єктового", — прокоментував Стрілець під час брифінгу за результати засідання Уряду.
20 червня Верховна Рада ухвалила законопроект №5650 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів”. Майже одразу Міністерство захисту довкілля повідомило, що новий закон збереже ліси, степи та луки. Стрілець зазначив, що закон №5650 може “збільшити лісистість України на 500 тис. га” за рахунок збереження самосійних лісів.
Проте законопроєкт сильно розкритикували екологи "Української природоохоронної групи". Вони пояснили основний нюанс документу: щоб заробляти, власник маленького лісу мусить пройти лісовпорядкування, отримувати лісорубні квитки, платити земельний податок та рентну плату, розробляти купу документів, забезпечити електронний облік деревини і так далі. Вони стверджують, що для маленького лісу це абсурдно й не рентабельно. До того ж, закон нікого не зобов’язує узаконювати самосійний ліс.
"Це все ще право, а не обов’язок. За бажання, самосійний ліс все ще можна законно знищити для оранки. Враховуючи нерентабельність лісового господарства в малих лісах – вгадайте, що оберуть їх власники чи розпорядники? Якщо держава реально має намір зберігати самосійні ліси руками бізнесу чи місцевої влади, то після закону 5650 треба ще плідно попрацювати й розробити адекватні правила ведення лісового господарства в малих лісах. Інакше 5650 буде просто кроком в нікуди. Ніхто не буде узаконювати самосійні ліси, щоб отримувати суцільні збитки", — зазначають в УПГ.
Варто відзначити і чергову ініціативу"ЕкоЗагроза" — вебресурс та мобільний застосунок, створений для фіксації екологічних загроз на території України. На “ЕкоЗагрозі” кожен може дізнатись достовірну інформацію про стан довкілля у різних регіонах України, а також повідомити державу про виявлені факти завдання шкоди природі.
Проте представники бізнесу виступили з критикою застосунку, а саме в частині безапеляційного права на проведення перевірки, навіть на підставі анонімного повідомлення про загрозу.
Не можемо не відзначити і неприємні нюанси роботи відомства. Традиційною вадою роботи міністерства є його закритість та схильність до не залучення громадськості, експертів, регіональних спільнот до процесу прийняття рішень та розробки законопроєктів. Багато представників екологічної спільноти в Україні скаржаться на труднощі в комунікації з представниками міністерства. З цим стикнулася і редакція ЕкоПолітики.
Ми звернулися за коментарем до Світлани Берзіної з проханням оцінити роботу нової команди Міністерства у 2022 році з точки зору комунікації з Наглядовою радою.
“Ми не розглядали питання оцінки роботи Міністерства по якомусь рейтингу, але можу зазначити що у міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця та його команди є прогрес і розуміння важливості співпраці та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами на шляху реформ”, – сказала Берзіна.
Підсумовуючи, у 2022 році Міністерство в основному займалося підрахунком збитків довкіллю від війни та діджиталізацією еко-послуг, що прямого стосунку до збереження природи не має. З позитивного — було ухвалено низку міністерських законопроєктів, які регулюють екологічну сферу. Проте досі низка питань залишається відкритими: реформа відходів в Україні, реформа промислового забруднення, євроінтеграційні законопроєкти у довкілевій сфері та інші нагальні теми. За тим, чим Міндовкілля займатиметься у 2023 році ми уважно слідкуватимемо і інформуватимемо наших читачів.
