Управління відходами пакування в Україні й досі покладено на громади та населення, хоча в ЄС десятиліттями за це фінансово відповідає виробник. Механізм розширеної відповідальності виробника (РВВ) здатний дати Україні додаткові ресурси на переробку та навіть збільшити ВВП держави. Однак документ наразі завис у профільному міністерстві
Про це у своїй колонці для видання "Дзеркало тижня" розповів експерт із поводження з відходами в Українському інституті майбутнього Олександр Лимар.
Докорінно інша модель
У фундаменті РВВ лежить принцип "забруднювач платить". Точніше, в цьому разі йдеться про виробників та імпортерів товарів у пакуванні. Саме на них покладено фінансовий тягар зі збору відходів, сортування та переробки, адже саме вони вводять їх у обіг.
В Україні ж досі за це платять місцеві бюджети та люди, які сплачують за послуги з управління побутовими відходами. Від населення це сягає близько 10-12 млрд грн щороку.
За даними експерта, на ринок щороку потрапляє понад 2,5 млн тонн паковання. Після використання основного продукту всі ці обгортки, коробки та ємності стають сміттям. Якби РВВ запрацювала на повну, виробники б мали платити за управління таким масивом відходів до 16 млрд грн щорічно.
"Впровадження РВВ дасть можливість залучити в систему управління відходами додатковий фінансовий ресурс, який перевищуватиме нинішні платежі громадян за вивезення побутових відходів. Він буде спрямований на розвиток інфраструктури роздільного збирання, сортування та перероблення відходів, а не покриватиметься коштом місцевих бюджетів або додаткового навантаження на платників податків", — додав Олександр Лимар.
Приватні інвестиції без шкоди для бюджету
Ефективна система управління відходами потребує додаткової інфраструктури та переробних потужностей. Все це — величезні інвестиції, які за впровадження РВВ можна отримати з приватних джерел без шкоди для бюджету.
Експерт оцінює, що Україна потребує будівництва понад 400 сортувальних станцій, встановлення понад 110 тис. контейнерів для роздільного збору відходів, спеціалізованого транспорту, а також розвитку переробки й цифрового обліку. Все це вимагає вкладень на рівні €1,5-2,5 млрд.
Вплив на рівні ВВП
Управління відходами пакування — це не лише про екологічність і європейські стандарти. За нормального функціонування РВВ може дати відчутний економічний ефект.
Олександр Лимар наводить розрахунки, які прогнозують додатковий приріст ВВП у межах 0,8-1,5%, зростання внутрішнього валового продукту на $2,5-5 млрд, а також створення до 80 тис. робочих місць.
"Фактично РВВ створює новий сектор циркулярної економіки, який працює всередині країни та генерує додану вартість. Цей ефект формується завдяки створенню нових підприємств, розвитку переробної промисловості, виробництву продукції з вторинної сировини, розширенню логістичної інфраструктури й залученню інвестицій у регіони", — пояснив експерт.
Водночас РВВ здатна вивести з тіні безліч процесів, які зараз відбуваються без обліку та фактично нелегально. Детінізація лише 5% ринку додасть до офіційного товарообігу близько 80 млрд грн, а фіскальні платежі зростуть приблизно на 35 млрд грн щорічно.
Чому РВВ в Україні досі не працює
Окрім очевидного економічного й екологічного ефекту, РВВ є частиною зобов’язань України у межах процесу євроінтеграції. Однак впровадження цієї системи, на думку спеціаліста, саботується вже понад 25 років. Він стверджує, що реалізація РВВ застрягла на рівні Міністерства економіки та довкілля й екологічного комітету Верховної Ради.
"Поки чиновники продовжують дискутувати, Україна щороку втрачає мільярди гривень потенційних інвестицій, десятки тисяч майбутніх робочих місць і можливість створити сучасну переробну промисловість. Водночас мільйони тонн цінних відходів продовжують захоронюватися на полігонах або працювати на економіки інших держав", — розповів Лимар.
ЕкоПолітика повідомляла, що робочу версію законопроєкту "Про паковання та відходи паковання" презентували ще у лютому 2026 року. До 23 березня Комітет з питань екополітики збирав пропозиції та зауваження. Зі стислим оглядом документа можна ознайомитися за посиланням.
Ще у листопаді 2025-го стартував пілотний проєкт із впровадження РВВ. Для цього Міністерство економіки та довкілля підписало меморандуми про співпрацю з Асоціацією "РЕКОПАК" та Українською пакувально-екологічною коаліцією (УКРПЕК)
