Від колапсу до ресайклінгу: як Німеччина розвиває галузь поводження з відходами Shutterstock

Від колапсу до ресайклінгу: як Німеччина розвиває галузь поводження з відходами

Катерина Бєлоусова

Кожний будинок сортує власне сміття та платить €90 на рік за його утилізацію та переробку

За 25 років Німеччина подолала шлях від неминучого сміттєвого колапсу і прийшла до системи сортування та утилізації 95% відходів.

Галузь поводження з відходами постійно розширюється і забезпечує роботою 250 тисяч людей, розповідає президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок у Facebook.

Німецький ресайклінг став справжнім “експортним шлягером”. А дослідження Deutsche Welle відмічають, що країни Азії імпортують все більше виготовлених в Німеччині в результаті вторинної переробки матеріалів.

Місцеві жителі також відмічають позитивні зміни у довкіллі, що видно на прикладі міста Трір на заході країни.

Так, щодня 530 тисяч жителів міста продукують близько 460 тонн відходів, які б без роздільного збору відходів та сміттєпереробного заводу загрожували місту екологічною катастрофою.

Як і у всій країні, кожний будинок у Трірі сортує власне сміття, а також платить €90 у рік на його утилізацію та переробку.

“Двадцять років тому ми зрозуміли, що незабаром не буде чим дихати і почали вирішувати цю проблему. Ми утворили спільне підприємство з Трірським районом, оскільки міській владі це було дорого, а віддавати справу утилізації та переробки відходів у приватні руки – найгірша ідея з усіх можливих”, – розповідає екс-віце-мера Норберт Нойгаузан.

Щоб запустити сміттєпереробний завод потужністю 180 тисяч тонн на рік у Трірі інвестували €20 млн.

Продуктами вторинної переробки цього заводу є:

  • компост з біовідходів, який продається фермерам;
  • паливо, яке виготовляють з висушених подрібнених і спресованих у брикети відходів;
  • еко бруківку, кришки;
  • скло, яке подрібнюється та переплавляється;
  • папір, хоча він після кожного циклу стає все менш якісним.

Також місто очищає і стічні води до безпечного технічного рівня і скидає їх у річку. За три роки було очищено 3 млн кубів стічних вод.

Окрім того, на базі закритого полігону виробляють біогаз, який забезпечує потреби станції в електроенергії, і продається державі, компенсуючи половину витрат на утримання полігону.

“Цікаво, що у Європі навіть не стоїть питання, чи можна будувати заводи у містах, питання тільки у тому – де саме. Тому й не дивно, що у великих європейських містах є власні сміттєпереробні заводи, які не те, що не відлякують, а навпаки – приваблюють туристів”, – пише Циганок.

Нагадаємо, у Німеччині за неналежне поводження з відходами на жителів чекають штрафи до тисяч євро та підвищення вартості послуг за вивіз сміття.  За підтримкою чистоти також слідкують “сміттєві” детективи.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, на Донеччині заявили, що сортуватимуть 90% побутового сміття.

Читайте також
Активісти із Чернігова розповіли, скільки сміття здали на переробку за 2021 рік. Інфографіка
Активісти із Чернігова розповіли, скільки сміття здали на переробку за 2021 рік. Інфографіка

Від реалізації вторсировини разом із благодійними внесками екоактивісти отримали 136 025 грн

У Полтаві можна заробити на смітті: яку вторсировину де здати
У Полтаві можна заробити на смітті: яку вторсировину де здати

Пластикові ящики з-під фруктів приймають за ціною 3 грн/кг

У Києві за свята зібрали для переробки на 32% більше скла, ніж торік
У Києві за свята зібрали для переробки на 32% більше скла, ніж торік

Відсортовані пляшки та склобій потраплять до переробного підприємства у Гостомелі