Мережа Глобального договору в Україні закликала Верховну Раду виконати два євроінтеграційні зобов’язання: повністю заборонити використання азбесту й ухвалити законопроєкт № 2207–1Д "Про управління відходами".
На забороні азбесту й запуску циркулярної економіки для відновлення України наполягли на сайті Global Compact Network Ukraine.
Представники Глобального договору ООН в Україні звернулися до народних депутатів, голів парламентських фракцій і голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з проханням у якнайкоротші терміни:
- заборонити використання азбесту та всіх азбестовмісних в Україні;
- ухвалити законопроєкт № 2207–1д "Про управління відходами".
Сьогодні про заборону азбесту зазначено в законопроєкті № 4142 "Про систему громадського здоров’я" від 22 вересня 2020 року, який пройшов перше читання. Автори звернення підтримують саме цю норму.
У середу, 4 травня, листи підтримки щодо збереження редакції статті 27 законопроєкту № 4142 у повному обсязі та припинення використання азбесту й азбестовмісних матеріалів в Україні надійшли до Верховної Ради України від парламентарів із Великої Британії, незалежної міжнародної академії Collegium Ramazzini, Європейської федерації будівельників і деревообробників та Професійної спілки працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України.
В представництві наголосили, що в Україні досі дозволено використання в будівництві азбесту — токсичного канцерогенного мінералу, який заборонений у 70 країнах світу, зокрема у ЄС.
Міжнародне агентство з вивчення раку (МАВР) класифікує всі види азбесту як канцерогени I групи ("доведена канцерогенність для людини"), що спричиняють такі професійні захворювання, як азбестоз, рак гортані, бронхів і легенів, яєчника, а також злоякісну мезотеліому плеври, очеревини, перикарда.
З огляду на небезпечну дію хризотилового азбесту на здоров’я людей виробники розвинених країн нині використовують його безпечний замінник на основі волокон поліхлоралкоголю та целюлози. Але Україна й далі імпортує канцерогенну сировину з Російської Федерації та Казахстану.
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Міністерство охорони здоров’я України до 30 жовтня 2021 року повинно було імплементувати Директиву 2009/148/ЄС, яка забороняє використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції на території ЄС.
Однак, незважаючи на те, що Росія зруйнувала 30 % інфраструктури вартістю $100 млрд, підприємства не поспішають переобладнуватися на виробництво безазбестових товарів. Російсько-казахське лобі розміщує пропагандистські борди в урядовому кварталі "СТОП ЗАБОРОНУ ШИФЕРУ"!
Фото: Денис Павловський
У представництві UN Global Compact в Україні висловили побоювання, що може статися так, що міста, які зруйнувала російська армія, будуть відновлювати токсичним азбестом із Росії. Саме тому потрібно якнайшвидше заборонити азбест в Україні на законодавчому рівні, уважають там.
"Серед євроінтеграційних зобов’язань України — негайна заборона використання азбесту та імпорту товарів на його основі. На засіданні громадської ради при Міндовкілля це рішення було ухвалено одностайно. Нас також підтримали депутати парламенту Британії щодо цього питання. Справа лише за депутатами Верховної Ради, які в непростий для країни час повинні ухвалювати потрібні рішення", — зазначив голова ГО "Агенція з хімічної безпеки" Денис Павловський.
Вибухи ракет і боєприпасів та накопичення мільйонів тонн металолому й будівельного сміття спричиняють значну екологічну та кліматичну шкоду довкіллю України. Десятки міст України очікують на деокупацію, розмінування та відбудову. Дуже важливо сьогодні закласти законодавче підґрунтя, яке зробить відновлення України безпечним та енергоефективним і врахує найкращі практики будівництва сталої критичної інфраструктури на умовах циркулярної економіки.
Для цього необхідно ухвалити законопроєкт № 2207–1л "Про управління відходами", який уперше із часів незалежності України запроваджує європейський підхід управління відходами та стане фундаментом для побудови циркулярної економіки, яка сьогодні є частиною Європейського зеленого курсу. Цей законопроєкт майже два роки тому пройшов перше читання. Після тривалих обговорень 14 лютого 2022 року депутати підкомітету поводження з відходами Екокомітету рекомендували до затвердження порівняльну таблицю законопроєкту до другого читання.
"Сьогодні кількість і географія утворення побутових відходів значно змінилася, бо понад 2 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами. Щодня виникають тисячі тонн небезпечних відходів усіх категорій. Щоби мати потужності для їх перероблення, треба привести українське законодавство у відповідність до європейського. Ухвалення рамкового законопроєкту з управління відходами стане початком цього. Далі треба працювати над ухваленням секторального законодавства з управління відходами. Адже земля, за кожен метр якої так віддано б’ються українські воїни, не має бути завалена сміттям", — сказала менеджерка реформи управління відходами Команди підтримки реформ при Міндовкілля Тетяна Тевкун.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Міністерство розвитку громад і територій спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, а також Конфедерацією будівельників України метою недопущення екологічного лиха почали розробляти механізми утилізації та повторного використання будівельних відходів, що утворилися внаслідок масових руйнувань інфраструктури.
Нагадаємо також, українська асоціація вторинних металів "УАВтормет" звернулася до Міністерства стратегічних галузей промисловості України з проханням урегулювати утилізацію брухту, що утворився внаслідок воєнних дій на території країни.
