Верховна Рада України у п'ятницю, 21 травня, не ухвалила у першому читанні законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності".
"За" таке рішення проголосувало 213 народних депутатів, при необхідних 226, утрималось — 30. Таким чином законопроєкт відправили на доопрацювання.
Зокрема 173 голоси дала фракція "Слуга народу", 17 — "Європейська солідарність", 1 — "Батьківщина", по 6 голосів дали фракції "Партія "За майбутнє", "Голос", "Довіра", 4 — позафракційні нардепи.
Перед голосуванням фракція "Батьківщина" заявила, що утримається. У свою чергу нардеп Антон Поляков заявив, що законопроєкт ставить промисловість на коліна і суперечить положенням Конституції України.
"Ми уже голосували за цей законопроєкт — він був провалений. Чому ви намагаєтесь знову його протягнути?" — висловився нардеп.
Член екологічного комітету Сергій Шахов додав, що документ викручує руки підприємствам, які в "білу" ведуть бізнес в Україні.
Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т.д.
Документ зареєстрували ще у кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в рамках проєкту "Найкращі доступні технології та методи управління для України" (НДТМ для України), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.
Що він передбачає:
- впровадження інтегрованого довкільного дозволу на викиди для підприємств-забруднювачів;
- визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкільного дозволу;
- вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
- моніторинг викидів і контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкільний дозвіл.
Що змінилося в новій редакції:
- "Інтегрований дозвіл" замінили на поняття "інтегрований довкільний дозвіл".
- Подання заяви на отримання інтегрованого дозволу відбуватиметься тільки електронним шляхом.
- Видача та будь-які зміни інтегрованого дозволу будуть платними.
- На етапі внесення змін до інтегрованого дозволу проводитимуть громадське обговорення.
- Визначено ієрархію встановлення нормативів гранично допустимих викидів – НДТМ.
- Законопроєкт також поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт.
- Фінальне рішення про видачу інтегрованого дозволу ухвалюватиме Міндовкілля.
- Визначено додаткові умови для внесення змін та оновлення умов інтегрованого дозволу.
- Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів, які в режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію про викиди: діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу у відхідних газах із кожної спалювальної установки, оксиду вуглецю у відхідних газах із кожної спалювальної установки, що працює на газоподібних видах палива, органічного вуглецю, хлороводню, фтороводню, діоксиду сірки з кожної установки для спалювання відходів та установки для сумісного спалювання відходів, концентрації газоподібного діоксиду та триоксиду сірки, що вивільняються в результаті розщеплення та кальцинування з установок задля накопичення відпрацьованої кислоти в об’єктах із сульфатним процесом, хлору з основних джерел у межах об’єктів із хлоридним процесом, пилу з основних джерел із кожної установки, що виробляє двоокис титану.
Законопроєкт став скандальним, оскільки проти нього виступили багато галузевих організацій та представників бізнесу. 19 травня парламентський комітет з питань економічного розвитку рекомендував доопрацювати законопроєкт.
Федерація роботодавців України вже наполягала на доопрацюванні законопроєкту №4167 "Про промислове забруднення".
Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков розкритикував доопрацьований законопроєкт. Водночас Українська науково-промислова асоціація "Укркокс" заявила, що ухвалення проєкту "Про промислове забруднення" в поточній редакції паралізує всю коксохімічну галузь України та скоротить виробництво сталі й чавуну.
В РНБО закликали доопрацювати проєкт закону, залучаючи до цього представника апарату Ради національної безпеки і оборони.
Як повідомляла ЕкоПолітика, 16 лютого Верховна Рада провалила голосування за цей проєкт закону. Пізніше скандальний законопроєкт "Про промзабруднення" доопрацювали. Головне нововведення — інтегрований довкільний дозвіл.
