Українські експерти вважають, що зростання генерації “чистої” енергії може значно посилити енергонезалежність країни та сприятиме впровадженню “Зеленого” курсу.
Загальним трендом повоєнного розвитку буде збільшення долі електроенергії з ВДЕ у загальному енергобалансі, повідомляє “Українська енергетика”.
Цьому сприятимуть усунення фінансових і законодавчих обмежень розвитку відновлюваної генерації, розширення можливостей експорту електроенергії з ВДЕ та врахування “Зеленого” курсу.
Відновлення України має фокус на енергонезалежність і “Зелений” курс, та потребує значного фінансування
На Міжнародній конференції з відновлення України у Лугано (Швейцарія) 4-5 липня, українська делегація представила масштабний План відновлення. Згідно із розрахунками української сторони, найближчі 10 років Україна потребуватиме $750 млрд на відновлення країни. На посилення енергетичної незалежності та впровадження “Зеленого” курсу знадобиться близько $130 млрд.
Серед основних принципів майбутнього відновлення є дотримання екологічних стандартів та застосування "зелених" технологій.
Україна пропонує побудувати 3,5 ГВт гідроелектростанцій і насосних гідроелектростанцій, локалізувати виробництво обладнання для ВДЕ, такого як вітрові вежі, трансформатори, кабелі, електролізери, батареї. Крім того, у планах будівництво більш як 30 ГВт потужностей ВДЕ для виробництва H2 та розвиток виробництва біопалива.
Тему відновлення України у більш повному контексті, ніж “зелене” відновлення (Green Recovery), прокоментувала президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Вона акцентувала увагу на тому, що модернізація української економіки має спиратися на три важливі напрями: декарбонізація, енергоефективність та захист довкілля.
“Цей трикутник слід застосовувати до всіх проєктів, які будуть розроблені у рамках Національного плану відновлення. Йдеться не лише про проєкти в енергетиці, а й у сільському господарстві, промисловості, транспорті”, – сказала вона.
При цьому експертка наголосила, що “зелене” відновлення країни потребує значно більше коштів, ніж проста реконструкція, тому наразі важливо визначити джерела зовнішнього фінансування.
Можливими джерелами фінансування “зеленого” відновлення можуть стати відшкодування збитків від агресора, кредити і гранти від ЄС, ефективні українські й міжнародні бізнес-проєкти в енергетиці та екології.
Ринок ВДЕ гальмують руйнування, технічні й фінансові обмеження
Керівник ДП "Гарантований покупець" Андрій Пилипенко зазначив, що на початку 2022 року Україна мала амбітний сектор ВДЕ. На той час обсяг інвестицій у сектор перевищував 12 млрд доларів США. Крім того, уряд працював над погашенням накопичених боргів перед виробниками відновлюваної енергії та напрямами подальшого руху.
Однак з початком війни постало питання не розвитку, а збереження галузі, адже основні потужності опинились на тимчасово окупованих територіях півдня та сходу України. Частина інфраструктури вже пошкоджена. 85% вітрогенерації знаходяться на окупованих територіях, або вимушені були зупинитися задля збереження турбін.
При цьому фахівці вказують на дестабілізацію енергоринку. Падіння споживання електричної енергії під час війни спричинило її надлишок, що запустило процес обмеження генерації, зокрема з ВДЕ.
Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич оцінив падіння споживання електроенергії, як катастрофічне.
Найбільше від системних обмежень страждають сонячні електростанції. Так обсяг системних обмежень СЕС за березень-травень 2022 року становив близько 30% потенційної генерації, що дорівнює приблизно 2,5 млрд грн.
Крім цього виклику є ще ряд проблем, які ускладнюють роботу виробників електроенергії за “зеленим” тарифом, зазначила голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку Юлія Усенко.
Головним тягарем для виробників вона назвала неповну оплату виробленої енергії, адже наразі всі розрахунки за енергію з ВДЕ здійснюються за певними відсотками від “зеленого” тарифу.
Окрім того, інвестори у сектор ВДЕ мають зобов’язання перед кредиторами. Банківські установи поки що ставляться з розумінням, але не поспішають переглядати кредитні умови на більш лояльні.
Усенко також вказала на паливну складову у проєктах біоенергетики, яка, на відміну від сонячної та вітрової енергетики, не є безкоштовною. На об'єкти біоенергетики постійно треба доставляти сировину, забезпечуючи певний запас, тож до вартості додається й дороге пальне.
“Хороша новина для України у тому, що відкрито експорт електроенергії, але потрібно розуміти наскільки швидко будуть збільшуватись його обсяги та коли будуть залучені у процес виробники відновлюваної енергії”, – сказала Усенко. – Щоб стабілізувати їх фінансовий стан, відлік вже йде на місяці. Тож пошук можливостей має здійснюватись у досить прискореному темпі”.
Додатковим інструментом експертка називає гарантії походження, або “зелені” сертифікати, якщо енергія вироблена з відновлюваних джерел.
Гарантії походження сприятимуть експорту енергії з ВДЕ
Ситуацію на ринку “зеленої” енергії, за оцінками фахівців, має покращити впровадження системи видачі гарантій походження електроенергії, тобто документу, який містить детальну інформацію щодо джерела виробництва. Це має стати додатковим стимулом до євроінтеграції української економіки та розширить експортні можливості “зеленої” електроенергії від українських виробників.
Наразі питання відповідального за видачу гарантій походження досі не врегульоване.
Козакевич пропонує домовитись зі спільнотою ЄС про перехідний період, щоб швидко розробити власну систему видачі гарантій походження, а далі синхронізувати її з європейською.
Владислав Соколовський, голова правління ГС "Асоціація Сонячної енергетики України", наголосив, що поширення “зеленої” енергетики, як розподіленої генерації, може у першу чергу допомогти країні у воєнні часи.
Значна кількість об’єктів “зеленої” енергетики, зокрема, локальних сонячних електростанцій, додала б більшої стійкості та незалежності українській енергосистемі.
Україна має врахувати всі можливості розвитку ВДЕ
Конеченков зазначив, що зупинити традиційну енергетику сьогодні неможливо, але світ має розраховувати на майбутнє.
Експерт вказав на швидкі темпи розвитку відновлюваної енергетики у країнах ЄС та США. Так, WindEurope (Європейська вітроенергетична асоціація) заявляє, що нинішні 190 ГВт встановленої вітроенергетичної потужності до 2030 року мають бути збільшені майже на 320 ГВт.
Конеченков зазначив, що Україна здатна до 2030 року досягти 50% електрогенерації з ВДЕ в енергетичному балансі.
Щодо українського енергоміксу голова правління УВЕА констатував, що довоєнні плани зі збільшення частки ВДЕ були досить амбітні, але наразі вони переглядаються.
Ідею розширення атомної генерації в умовах постійної воєнної загрози він вважає авантюрою, аргументуючи це особливою вразливістю об’єктів під час війни.
“Будь яка катастрофа, наприклад, на Чорнобильській або Запорізький АЕС, може призвести до відсутності електроенергії в Україні взагалі. Враховуючи сучасні світові тенденції, питання залучення інвестицій у такі проєкти, насправді, є доволі спірним”, – наголосив Конеченков.
Окрім того, паливо для атомної генерації Україна все одно імпортуватиме. Тобто країна залишається енергозалежною, хоча має достатньо технічних потужностей для того, щоб бути максимально незалежною і енергетично самодостатньою.
Експерт наголосив, що наразі в умовах війни, населення навіть не знає про те, що більша частина об’єктів ВДЕ пошкоджена, бо це не несе небезпеки для життя і здоров’я людей, адже вся увага України прикута до загрозливих ситуацій на окупованих об’єктах атомної генерації.
Конеченков також наголосив, що електроенергія вироблена з відновлюваних джерел енергії наразі дешевша за традиційну, як з економічної, так і з політичної точки зору. Повоєнна відбудова України має засновуватись на відновлюваних джерелах енергії.
Експерт вважає, що для збереження “зеленої” енергетики необхідно залишити “зелений” тариф для тих проєктів, що вже побудовані, врегулювали свої стосунки з банками й продовжують працювати. Також він зазначив, що незважаючи на всі економічні, політичні та інші проблеми, в Україні вже сформувався конкурентний ринок.
Основними задачами післявоєнного відновлення експерт вважає збільшення експорту електроенергії, зокрема “зеленої”, що дозволяє синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E, та можливість гарантовано продавати електроенергію, вироблену за рахунок відновлюваних джерел енергії.
Якщо Україна збільшить на 2 ГВт потужність проходження експорту електроенергії, то зможе заробляти 86 млрд гривень щорічно.
Нагадаємо, на Конференції з відновлення у Лугано, Швейцарія, Україна представила план будівництва 30 ГВт "зеленої" енергетики до 2032 року, що потребуватиме $130 млрд інвестицій.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, голова ДТЕК Максим Тимченко заявив, що після закінчення війни, Україна планує позиціонувати себе як постачальника екологічно чистої енергії в ЄС.
