З 9 червня 2024 року звичайної декларації про відходи для підприємств буде недостатньо. Щоб працювати офіційно, необхідно буде мати дозвіл на операції з оброблення відходів. Оскільки його отримання є складним і тривалим процесом, більшість виробників з різних сфер – а це понад 8 477 підприємств – ризикують стати “нелегалами”.
Проблема торкнеться також побутових відходів, тому що за 4 місяці жоден полігон не зміг отримати відповідний дозвіл.
Про це попередила Людмила Циганок, президентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка "Офісу сталих рішень".
Міністерство захисту довкілля продовжує методично створювати перешкоди для українських підприємств у цей і без того важкий для країни час. Намагаючись реалізувати реформу сфери поводження з відходами, воно спочатку паралізувало роботу підприємств, які працюють із небезпечними відходами, а тепер дісталося й до всіх інших суб’єктів галузі.
З 9 червня 2024 року підприємства, які обробляють відходи, зобов'язані мати дозвіл на операції з оброблення відходів. Причому він необхідний навіть для проведення найдрібніших операцій з відходами, як-от, наприклад, ущільнення плівки. Процедура отримання цього дозволу передбачає проведення оцінки впливу планованої діяльності на довкілля, яка коштує понад 500 тис. грн і триває мінімум пів року. Через це такий дозвіл наразі отримали лише 2 компанії на всю країну.
Людмила Циганок розповідає, що підприємці стикаються зі складнощами в отриманні дозволу ще на етапі подання документів. Причина цього полягає у кричущій недосконалості Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", через яку вони подаються. Вона працює з помилками і вимагає документи, які або не передбачені "Порядком видачі, відмови, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів" (постанова уряду №1328 від 19 грудня 2023 року), або які ще не можуть бути наявні (наприклад, для підприємств, що здійснювали діяльність до набрання чинності законом).
Експертка попереджає, що названі фактори не дають змоги підприємствам отримати дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів вчасно – до 9 червня. Як наслідок – це може призвести до зупинки багатьох галузей економіки, знищення інвестицій та сміттєвого колапсу.
Варто сказати, що Міндовкілля зреагувало на занепокоєння експертної спільноти й 23 квітня 2024 року опублікувало для обговорення проєкт постанови Кабміну "Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів". Але мінімальна тривалість громадського обговорення проєкту документу – місяць. Якщо додати до цього час на підписання та публікацію проєкту, то суб’єкти однозначно не встигнуть отримати дозволи вчасно. Крім цього, на платформі "ЕкоСистема" наразі не передбачена технічна можливість для реалізації експериментальних проєктів.
Аналогічна ситуація складається стосовно побутових відходів, адже за 4 місяці жоден полігон не зміг отримати дозвіл на поводження з відходами.
"Чи не паралізує така "реформа" всі міста і селища України під час війни? Куди їхатимуть побутові відходи влітку?", – питає Людмила Циганок.
Вона запропонувала наступні кроки для уникнення кризи у сфері поводження з відходами:
- Продовжити дію декларацій до завершення воєнного стану та на 3 місяці після його завершення.
- Створити в кожній області мінімум одне підприємство з поводження з небезпечними відходами з розширеною ліцензією на всі види відходів.
- Ввести мораторій на перевірки Держекоінспекції для утворювачів небезпечних відходів до моменту створення таких переробних підприємств.
- На деокупованих територіях обрати майданчики на деградованих у результаті воєнних дій землях для створення промислових кластерів з глибокої переробки відходів. На цих підприємствах підготовлені небезпечні відходи можуть проходити через каскад технологій глибокої переробки на напівфабрикати та сировину для хімічної промисловості.
Експертка впевнена, що розвинена таким чином інфраструктура поводження з відходами дозволить з часом переробити старі звалища твердих побутових відходів і приймати відходи з інших країн.
“Ситуація, що склалася, суперечить принципам державної регуляторної політики, створює перешкоди для розвитку господарської діяльності та економіки країни, загрожує національній безпеці, життю та здоров’ю населення. Крім того, це остаточно руйнує міжнародне інвестиційне поле для цієї сфери”, – резюмує Людмила Циганок.
Нагадаємо, що про можливу кризу на ринку поводження з небезпечними відходами, яка виникне через неможливість оформити ліцензії, Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) попереджала ще наприкінці минулого року. Причиною такої ситуації стало те, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами" на 5 місяців пізніше, ніж передбачалося. Таким чином у компаній із 6 місяців, які закон №2320-IX "Про управління відходами" відводить на оформлення нових документів, залишився лише один.
У січні Європейська бізнес асоціація (ЄБА) також закликала уряд терміново вжити заходи для відновлення роботи компаній у галузі управління небезпечними відходами, адже з 9 січня 2024 року попередні ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами "втратили" свою чинність.
У лютому експерти Асоціації професіоналів довкілля зазначали, що на ринку управління небезпечними відходами майже 1,5 місяці панує хаос, адже вся галузь опинилася у “тіні”.
Як повідомляла ЕкоПолітика, станом на кінець березня цього року лише 9 компаній в Україні отримали ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, 6 з яких мають вузько направлену дію або видані для власних потреб підприємств. Більшість українських підприємств з переробки небезпечних відходів свої ліцензії втратили.
