В Європі “набирає обертів” розвиток морської вітроенергетики shutterstock

В Європі “набирає обертів” розвиток морської вітроенергетики

Катерина Бєлоусова

Швидке розгортання офшорних вітряків підвищує ризики заторів на суші

В Європі офшорні інтерконектори, енергетичні острови та мережі офшорної генерації відіграватимуть все більшу роль, оскільки доступність узбережжя зменшується, а розвиток зміщується далі в море.

Про це заявив Генріх Квік, керівник офшорного відділу 50Hertz Transmission, повідомляє Reuters.

Офшорні мережі можуть допомогти уникнути згортань і збільшити цінність морських вітрових електростанцій, розширюючи потенціал розгортання, а також мінімізувати витрати на передачу.

Так Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Данія планують побудувати чотири штучні острови для виробництва електроенергії та “зеленого” водню. Вони пообіцяли встановити принаймні 65 ГВт офшорних вітрових потужностей у Північному морі до 2030 року та 150 ГВт до 2050 року.

Заява була зроблена після підвищення цілей ЄС щодо відновлюваної енергетики та встановлення нових правил, які прискорять видачу дозволів у заходах, спрямованих на припинення залежності регіону від російського газу та нафти.

Офшорні вітряні електростанції досі розроблялися з використанням окремих радіальних зв’язків із берегом. Багатоцільові з’єднувальні лінії (MPI) і сітчасті морські мережі дозволять надсилати електроенергію туди, де вона найбільше потрібна, і зменшать витрати на передачу.

Експерти галузі зазначили, що морський інтерконектор Krieger's Flak між Данією та Німеччиною довів цю концепцію, але великі багатонаціональні концепції стикаються зі значними проблемами регулювання та будівництва.

Великобританія також дотримується подібного шляху, оскільки швидке розгортання офшорних вітряків підвищує ризики заторів на суші. 

Країні потрібно буде експортувати електроенергію, щоб досягти урядової мети 50 ГВт офшорних вітрових електростанцій до 2030 року, а офшорні з’єднувальні лінії можуть бути встановлені в Північному, Ірландському та Кельтському морях.

Інтерконектор Krieger's Flak забезпечує 400 МВт двонаправленої пропускної здатності між вітровою електростанцією Krieger's Flak компанії Vattenfall у Данії та вітровими електростанціями EnBW Baltic 1 і 2 у водах Німеччини. Інтерконектор збільшує потенціал експорту з Данії до Німеччини, де попит на електроенергію є більшим, і забезпечує більшу гнучкість системи.

“Проєкт Krieger's Flak вимагав низки технічних інновацій і передових засобів керування та отримав фінансування від Європейської енергетичної програми відновлення (EEPR). 50Hertz включив новий головний контролер для потоків електроенергії, і ця концепція може бути використана для майбутніх проєктів для подальшого підвищення ефективності”, – сказав Квік.

За його словами, проєкт, який завершився в рамках бюджету та працює з червня 2021 року, виконує свої цілі та показує, що "ідея працює".

“Поспіх Європи щодо впровадження відновлюваних джерел енергії може відвернути увагу від планування офшорної мережі, але також може привернути увагу влади”, – пише Reuters.

В матеріалі зазначили, що швидка синхронізація українських і молдовських енергомереж з ЄС після вторгнення росії в Україну показала, як європейські країни можуть прискорити спільні проєкти.

Нагадаємо, 4 країни ЄС домовилися про збільшення потужності вітроенергетики у Північному морі.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, європейські виробники зеленої сталі закликають до 2030 року створити принаймні 31 ГВт потужностей відновлюваної енергії для підтримки переходу на низьковуглецеву сталь. 

Читайте також
У Тайвані знайшли спосіб переробляти лопаті ВЕС, щоб вирішити ключову проблему галузі
У Тайвані знайшли спосіб переробляти лопаті ВЕС, щоб вирішити ключову проблему галузі

До 2044 року обсяги відпрацьованих лопатей сягнуть 782 000 метричних тонн

Нова ВЕС у Трускавці допоможе громаді заробляти 2 мільйони гривень на рік – мер
Нова ВЕС у Трускавці допоможе громаді заробляти 2 мільйони гривень на рік – мер

Від ВЕС до міської підстанції завели 3 силові кабелі, що суттєво поліпшує стабільність і якість струму

Екоактивісти заявили про зрив громадських слухань щодо будівництва ВЕС на полонині Руна
Екоактивісти заявили про зрив громадських слухань щодо будівництва ВЕС на полонині Руна

Більшість місцевих мешканців не підтримують будівництво 30 вітряків на горі

На Закарпатті встановили першу турбіну вітропарку "Островський”
На Закарпатті встановили першу турбіну вітропарку "Островський”

Громада отримуватиме 3% доходу від продажу електроенергії, тобто 1,5 мільйона гривень на рік від роботи однієї турбіни