У лютому 2022 року Єврокомісія внесла атомну енергетику та природний газ до класифікації екологічно сталих видів діяльності для інвесторів “Зеленої таксономії ЄС”, яку у травні має ухвалити, або відхилити Європарламент та Європейська рада.
Але як саме у підсумку буде використовуватися цей список, поки що остаточно не зрозуміло. Про те наскільки "зеленими" є атомна енергетика і газ – читайте далі в матеріалі ЕкоПолітики.
Рішення про розширення “Зеленої таксономії” в ЄС пояснюють необхідністю відмовлятися від украй шкідливих енергоресурсів, зокрема, вугілля, на яке досі припадає 15% електрогенерації в Європі.
Атомна енергетика і природний газ, у разі прийняття закону, будуть позначені "зеленими" з розрахунком на те, що вони є "перехідними" – не є повністю сталі, але мають викиди нижче за середні по галузі і не блокують забруднюючі об'єкти під час переходу на чисту енергію.
Враховуючи наукові рекомендації та поточний технічний прогрес, а також різні труднощі, пов'язані з енергетичним переходом у низці країн, Єврокомісія вважає, що природний газ та атом допоможуть спростити це завдання.
Що таке “Зелена таксономія ЄС”
Таксономія встановлює поріг викидів парникових газів, нижче якого виробництво електроенергії вважається сталим. Це 100 грамів вуглекислого газу на кіловат-годину. АЕС легко виконує цю вимогу.
Але таксономія не зводиться лише до боротьби зі змінами клімату. Вона передбачає й інші критерії, наприклад, захист водних ресурсів, перехід до "циркулярної" економіки або ж збереження біорізноманіття й екосистем. Загалом критеріїв шість. "Зеленим" можуть визнати лише той вид активності, який не завдає суттєвої шкоди довкіллю за жодним з критеріїв.
Таксономію, як добровільний інструмент, запровадили у 2020 році. Це система класифікації, котра визначає, які види економічної діяльності вважаються сталими з точки зору впливу на довкілля. Вона має підвищити прозорість на фінансовому ринку для приватного сектора, який зацікавлений у сталому інвестуванні.
У 2021 ЄК представила такий список для цілої низки секторів куди увійшли, зокрема, сонячна, вітрова та гідроенергетика. Однак питання атому та газу викликали багато спорів.
Атомну енергію підтримують Франція, Польща та ще шість східноєвропейських країн. Вони наполягають, що без використання енергії атома ЄС не зможе досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, чого вимагають міжнародні зобовʼязання, а атомну енергетику вважають вирішальним чинником поступової відмови від вугільної енергетики, зокрема, через її доступну ціну.
Критика
Міністр охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки Німеччини Штеффі Лемке розкритикувала плани Єврокомісії як "абсолютно неправильні".
"Джерело енергії, яке в разі аварії на реакторі може призвести до руйнівних екологічних катастроф і залишає по собі величезну кількість небезпечних високорадіоактивних відходів, не може бути екологічним", — заявила Лемке.
У Європейській федерації за транспорт і довкілля, яка об'єднує десятки екологічних НУО, також розкритикували таке рішення, адже тепер мільярди євро, котрі б інакше інвестували у відновлювану енергетику, підуть на газові ТЕС і ТЕЦ, що може збільшити імпорт газу з РФ.
Проти атомної енергетики також виступають Австрія, Люксембург та Німеччина.
Слід зауважити, що кожна держава Євросоюзу самостійно визначає свою структуру генерації електрики. Брюссель не має права втручатися у це.
"Таксономія не є інструментом енергетичної політики ЄС, уся відповідальність за визначення свого власного енергоміксу лежить на країнах-членах. Таксономія також не санкціонує інвестиції в той чи інший сектор і не забороняє інвестувати в інші. Важливо пам’ятати, що таксономія – добровільний інструмент", – підкреслила єврокомісар із фінансових питань Мейрід МакГіннес.
Обмеження для енергопроєктів
У разі прийняття таксономії, інвестиції в атомні електростанції будуть схвалювати, якщо вони забезпечують заховання радіоактивних відходів, а їх будівництво схвалили до 2045 року.
Середні викиди CO2 для газових електростанцій складають близько 430-490 г/кВт-год. Єврокомісія зазначила, що газові енергопроєкти зможуть отримати "зелене" маркування, якщо вони продукуватимуть не більше ніж 100 г СО2/кВт-год, але зробила виключення для ТЕС, які працюють на вугіллі чи інших "брудних" енергоносіях. Дозвіл на їх будівництво можна отримати до 31 грнудня 2030 року лише за умови заміни більш небезпечних установок. Для них поріг встановили або на рівні 270 г/кВт-год або на кількість годин, які вони можуть в середньому працювати на рік.
Атомні енергопроєкти несуть велетенську шкоду через загрозу аварії та великої кількості радіоактивних відходів. Дозвіл на будівництво нових атомних блоків можна буде отримати лише до 2045 року, якщо ядерні реактори будуть відповідати високим стандартам безпеки.
Рішення про ухвалення делегованого акта для формалізації норм таксономії залишається за Європарламентом та Європейською радою, які мають упродовж чотирьох місяців його ретельно вивчити. Європейська рада може відкинути таксономію, якщо щонайменше 20 країн-членів виступлять проти її норм, або Європарламент – щонайменше 353 голосами проти.
Якщо зауважень не буде – акт набуде чинності з 1 січня 2023 року.
Що це означає для України
Загалом вплив рішення про таксономію має для України лише опосередковане значення, адже Київ не має обов'язку переймати цю частку законодавства ЄС. Але оновлена таксономія може полегшити Україні залучення європейських коштів для своєї атомної та газової енергетики, які забезпечують більше половини усієї генерації електрики в Україні.
Проте це може сприяти подовженню термінів експлуатації наявних АЕС. Експерти вважають, що будівництва нових атомних станцій не буде через їх дороговартість. Окрім того, газ може призвести до збільшення обсягу транзиту російського газу через Україну.
Нагадаємо, Єврокомісія внесла газові та ядерні проєкти в список “зелених”.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, топ країн із найбільшими викидами СО2: яке місце посіла Україна.
