В Державному агенстві лісових ресурсів заявили, що скандальний проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради “Нацресурс” за пів року роботи містить безпідставні звинувачення, непідтверджені факти та недостовірні дані.
На своїй сторінці у Facebook відомство прокоментувало найбільш "кричущі", на їхню думку, положення звіту.
Автори розповіли, що співробітники Держлісагентства сприяли роботі ТСК, зокрема надали відповіді на численні запити.
Лісівники звинуватили деяких членів комісії у неетичній поведінці, образах, погрозах, незаконних вимогах, залякуваннях, розповсюдженні недостовірної інформації тощо.
У відомстві прокоментували 5 найбільш гострих положень звіту:
- Некоректне опитування;
В повідомленні розповіли, що Комісія провела анонімне опитування для визначення та оцінки ризиків галузі у форматі заповнення онлайн-анкет серед чиновників, громадськості, бізнесу та науковців.
В Держлісагентстві наголосили, що ці дані не викликають довіри, адже не можна проконтролювати, хто саме заповнював анкети. А таке дослідження не може показати достовірних результатів.
“Будь-хто міг, наприклад, вказати, що є керівником лісогосподарського підприємства, або науковцем, або екологом, або деревообробником. "Опитування" також не передбачало системи незалежного контролю за обробкою анкет”, – йдеться у повідомленні.
- Потенціальні доходи;
Зазначається, що одним з основних результатів звіту ТСК є розрахунок так званого потенціалу доходів по галузі в рік.
У звіті зазначили, що Держлісагентство у 2022 році отримало 23,3 млрд грн доходу від продажу лісопродукції. Однак ця сума могла бути більшою у 40 разів та сягнути 881 млрд грн.
В повідомлені підкреслили, що висновок базується на порівнянні доходу філії "ДП Радомишльське ЛМГ" від переробки лісопродукції з доходом одного з приватних підприємств. Нібито лісгосп продає на експорт лісоматеріали за ціною в три рази нижчою від ринкової, а вторинної продукції переробки деревини (відходів) за ціною нижчою у 20 разів від ринкової.
В Держлісагентстві заявили, що таке порівняння не коректне, адже підприємство взагалі не займається переробкою деревини. Окрім того, лісгосп не продає лісоматеріали на експорт та реалізує їх через українську біржу за ринковою ціною.
- Неефективність роботи галузі;
Зазначається, що у звіті Ужгородський лісгосп став прикладом неефективної роботи галузі. Нібито в лісгоспі розрахункові фінансові втрати сягнули 80 млн грн та зафіксовано низку системних правопорушень з кримінальними ознаками.
В повідомленні наголосили, що у ТСК відсутні довідки та розрахунки, що підтверджують такі висновки.
- 20 кримінальних проваджень
Зазначається, що за час роботи Комісії відкрито 20 кримінальних проваджень, за якими здійснюється досудове розслідування.
Автори підкреслили, що правоохоронці забовʼязані відкрити провадження за зверненням посадової особи в якому вказані ймовірні кримінальні порушення.
“У Держлісагенства не має даних, які б свідчили, що у справах, відкритих за заявами членів ТСК, звинувачення підтвердились, а співробітникам лісових господарств були висунуті підозри”, – йдеться у повідомленні.
- Негативні наслідки реформи
Зазначається, що серед негативних наслідків утворення ДП "Ліси України" в ТСК назвали:
- ризик переходу акцій у приватні руки;
- монополізація ринку деревини;
- зловживання, зокрема привласнення національних ресурсів та втрата доходів;
- підвищення соціальної напруги, втрата роботи працівниками низової ланки галузі.
В Держлісагентстві заявили, що ці висновки не відповідають дійсності, адже:
- законодавчо закріплено, що 100% акцій “Лісів України” належать державі;
- "Ліси України" забезпечують рівні, прозорі та конкурентні умови купівлі лісопродукції для всіх учасників ринку;
- відсутні докази порушень;
- співробітники лісгоспів автоматично перейшли "Ліси України", а певне скорочення штату в галузі відбувається кожен рік. Переважно це стосується адміністративного апарату завдяки діджиталізації.
Нагадаємо, народна депутатка та членкиня Тимчасової слідчої комісії щодо незаконної вирубки лісів в Закарпатській області Юлія Яцик запідозрила чиновників з обласної прокуратури в причетності до схем лісової мафії.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, на Київщині поліція викрила масштабну схему нелегальної вирубки і збуту деревини, збитки від якої сягнули 4 мільйонів гривень. Група зловмисників складалася з 9 людей серед яких були і посадові особи.
