В Австралії сектор зеленого водню потребує від уряду політики, стимулів та фінансування для реалізації проєктних пропозицій.
Про це йдеться у щорічному огляді членів Ради з чистої енергії у 2022 році, повідомляє Clean Energy Council.
Члени Ради з чистої енергії назвали державне фінансування найважливішим пріоритетом для розвитку галузі в наступні 1-2 роки, що допоможе створити місцевий попит та знизити вартість проєктів відновлюваної електроенергії.
В матеріалі пояснили, що зростання вартості газу збільшує вартість конкурентів зеленого водню на основі викопних матеріалів – природного газу та "блакитного" водню. Проєкти зеленого водню також стикаються зі зростанням витрат через зростання цін на матеріали (сталь та інші метали), обладнання (сонячні модулі та вітрові турбіни) та транспортування.
Директор із політики Ради з чистої енергії – електрифікація та водень Анна Фріман, сказала, що зростаючі витрати ускладнюють отримання нових проєктних пропозицій.
"Довгострокові перспективи зниження витрат на зелений водень позитивні – вартість електролізера впаде, а також ціни на електроенергію. Але зараз проекти намагаються подолати розрив між капітальними витратами на нові заводи та спроможністю клієнтів платити надбавку за ціну за зелене молекулярне паливо", – сказала вона.
Фріман також додала, що протягом останніх місяців спостерігалося зростання капітальних витрат на заплановані нові проекти з нинішнім глобальним інфляційним тиском та дефіцитом ланцюга поставок. Так Світовий банк очікує, що в цьому році ціни на метал зростуть на 16%, а на енергоносії – на 50%.
"Нам потрібні ринки зеленого водню, і нам потрібна фінансова підтримка, щоб допомогти галузі розширитися. Збільшення масштабів допоможе прихильникам знизити зрівняну вартість водню", – пояснила вона.
Для створення місцевого попиту варто почати з декарбонізації сегментів, які складно електрифікувати, таких як важкий транспорт, сталь, хімікати та добрива, які вже покладаються на "сірий" водень з викопного палива з технологією уловлювання та зберігання вуглецю.
Щоб прискорити перехід від сірого водню до зеленого, промисловість хотіла б, щоб уряди розгортали більш широкі механізми підтримки, ніж програми грантів.
"Ціна на вуглець знаходиться у верхній частині списку побажань, оскільки вона стимулюватиме проекти декарбонізації в економіці, допомагаючи використовувати водень для тих цілей, де він є найбільш конкурентоспроможним. За відсутності цих кращих широких політик та умов скорочення викидів більш цілеспрямовані програми підтримки, такі як стимули або субсидії для переходу на інший вид палива, могли б прискорити розгортання проєкту”, – йдеться в матеріалі.
Наразі в Австралії основною формою державної підтримки водневого сектору, що розвивається, були гранти на техніко-економічне обґрунтування або капітальні інвестиції. Новий Південний Уельс виокремив себе як помітний виняток із запланованою ціллю щодо відновлюваних джерел водню з 2024 року та великими знижками на плату за мережу для водневих електролізерів, які будуть розгорнуті до 2030 року.
"Гранти корисні, але вони не забезпечують передбачуваних потоків доходів, прозорості чи гнучкості, які можуть поставити бізнес-моделі на більш міцну та стійку основу”, – сказала Фріман.
Також важлива для сектору відновлюваних джерел водню диференціація продуктів. Більшість промисловців вважають, що до 2023 року буде потрібна надійна гарантія походження водню для полегшення угод із закупівлі та торгівлі.
Уряд Австралії через регулятор чистої енергії нещодавно розпочав випробування своєї схеми гарантії походження водню, які триватимуть до середини 2023 року.
Нагадаємо, Австралія витратить $50 млн на центри уловлювання та зберігання вуглецю.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Австралії знайшли спосіб декарбонізувати сталелитейну промисловість.
