Україна має аж чотири альтернативні версії законопроєктів щодо запуску Національної системи торгівлі викидами (НСТВ). Їхні відмінності подекуди фундаментальні й можуть по-різному вплинути на дієздатність вуглецевого ринку. Український бізнес разом із Представництвом ЄС в Україні переконані — державі потрібен поетапний перехід, окремий фонд використання доходів ринку квот і формування інституційної спроможності, щоби реалізувати все задумане відповідно до вимог ЄС.
Таких висновків дійшли на зустрічі Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації з представництвом Європейського Союзу в Україні.
Без шокового переходу
На думку представників бізнесу, максимально збалансованим є поетапний перехід до впровадження вуглецевого ринку. Найбільш оптимальним для цього законопроєктом є версія, запропонована Міністерством економіки.
"Система має забезпечувати поступовий перехід для української промисловості, передбачувані правила формування ціни на вуглець, достатні перехідні періоди та можливість спрямовувати доходи НСТВ на декарбонізацію і модернізацію підприємств", — наголошують у Європейській Бізнес Асоціації.
Доходи на декарбонізацію
Модель управління фінансами вуглецевого ринку стала окремим предметом обговорення. Позиція бізнесу однозначна — для ефективного та прозорого використання коштів Україні потрібен окремий фонд і чіткий механізм.
В ЕВА впевнені, що доходи НСТВ мають повертатися назад, в економіку України. І найоптимальнішим шляхом їхнього першочергового використання є підтримка тих бізнесів, які їх сплатили, через фінансування проєктів із декарбонізації та екологічної модернізації підприємств.
Гармонізація з нормами ЄС
Українська система торгівлі викидами має відповідати європейській моделі EU ETS, до якої після вступу до Євросоюзу має перейти Україна. Також бізнес переконаний, що у впровадженні НСТВ варто дотримуватися рекомендацій Європейської комісії. Серед іншого, виконавча влада ЄС наголошувала на таких пунктах:
- поступовість впровадження системи;
- збереження конкурентоспроможності української промисловості;
- уникнення подвійного фінансового навантаження у зв’язку зі CBAM.
Інституційна спроможність держави
НСТВ — це масштабний механізм, який вимагає від держави достатнього кадрового ресурсу й експертності. У відповідальних органах має бути вдосталь фахівців, які пройшли належну підготовку.
"Без сформованої інституційної спроможності та необхідної експертизи забезпечити ефективне адміністрування складної системи торгівлі квотами буде важко", — зауважили в Асоціації.
В ЕВА наголосили, що продовжать обговорення реформи. Наступного разу дискусія щодо НСТВ відбудеться на платформі Українського кліматичного офісу.
Нагадаємо, в Україні ще 15 травня Мінекономіки оприлюднило робочу версію законопроєкту щодо НСТВ. Проте 31 липня документ зник.
Натомість упродовж липня на сайті Верховної Ради зареєстровано аж три альтернативні документи, жоден із яких не проходив процедуру публічних обговорень:
- 7 липня — законопроєкт № 15386 "Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів";
- 21 липня — законопроєкт № 15386-1 "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів";
- 23 липня — законопроєкт № 15386-2 "Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів".
Як з’ясувала ЕкоПолітика, парламентським комітетам вже презентують одну з версій, хоча офіційно всі ще мають статус "надано для ознайомлення". Йдеться про документ № 15386-2.
