Правила поводження з батареями та акумуляторами планують змінити відповідно до вимог ЄС. Для них хочуть запровадити паспорти, QR-коди, нову класифікацію та чіткіші правила збору, повторного використання й переробки.
Про це повідомили в парламентському комітеті з питань екологічної політики та природокористування.
Законотворчі завдання
У комітеті пропонують розглядати майбутній закон про батареї як частину єдиної системи управління відходами. Для цього потрібні такі законотворчі кроки:
- зміни у законі "Про управління відходами" – сюди пропонують вбудувати загальні вимоги та рамки розширеної відповідальності виробника (РВВ);
- створення секторальних законів, де потрібно деталізувати спеціальні правила, а також особливості для окремих видів продукції;
- перегляд закону "Про хімічні джерела струму" відповідно до європейських вимог.
За словами замміністра економіки Олександра Краснолуцького, вже до кінця 2027 року Україна зобов’язана виконати низку завдань у сфері управління відходами. Тож законопроєкт про батареї треба розробити і надати парламенту завчасно. Водночас він зауважив, що це буде зроблено після консультацій з бізнесом та громадськістю. Нагадаємо, таких обговорень не було щодо жодного з трьох законопроєктів щодо системи торгівлі викидами, які були зареєстровані на сайті Верховної Ради.
Фундамент та суть майбутніх норм
Закон про батареї є складовою виконання євроінтеграційного бенчмарка за розділом 27 "Довкілля та зміна клімату". Основою для розробки документу є чинний Регламент (ЄС) 2023/1542, який замінив Директиву 2006/66/ЄС.
Поки робота над текстом ще триває, однак вже відомі ключові новації документа:
- Нова класифікація батарей. Буде впроваджено п’ять категорій.
- Паспорти для акумуляторів. Вони передбачені для LMT батарей, промислових батарей ємністю понад 2 кВт*год та батарей електричних транспортних засобів.
- Обов’язкові QR-коди. Вони мають забезпечувати доступ до інформації про виріб – паспорта, маркування, декларації про відповідність, звіту про належну обачність та інформації про поводження з відходами батарей.
- Дворівнева модель управління відходами. Її загальні правила визначатиме закон "Про управління відходами", а спеціальні – новий закон. Виробники зможуть виконувати зобов’язання в межах РВВ самостійно або через авторизовані організації.
Планується також запровадити норми європейського Регламенту, що стосуються збирання, приймання, оброблення і рециклінгу батарей. Зокрема, йдеться про можливість створення добровільних пунктів збору та депозитних систем. Правила щодо повторного використання та відновлення матеріалів також будуть транспоновані з норм ЄС.
Окремими питаннями є технічне регулювання та адміністрування майбутньої системи, а також розбудова відповідної цифрової інфраструктури. Вони ще потребують вивчення.
Орієнтовно у жовтні-листопаді цього року зацікавлені сторони вже отримають робочу версію законопроєкту. Паралельно представники бізнесу та інші стейкхолдери вже можуть вивчати Регламент (ЄС) 2023/1542 та готувати свої пропозиції, зокрема щодо перехідних періодів і практичної реалізації.
Нагадаємо, за обсягами встановлення систем зберігання енергії Україна увійшла до п’ятірки лідерів Європи. Близько половини – це домашні батареї від 3 до 5 кВт*год. На обсяги накопичення в житловому сегменті значною мірою впливають і портативні зарядні станції потужністю від 0,6 до 2,5 кВт⋅год. Українці купують їх для автономного живлення під час вимкнень світла.
Куди українцям здавати відпрацьовані батарейки, можна дізнатися тут.
