В Україні працюють над новим законом про батареї та відходи батарей

В Україні працюють над новим законом про батареї та відходи батарей shutterstock
Марія Семенова

Робоча редакція буде доступна стейкхолдерам вже до кінця осені цього року

Правила поводження з батареями й акумуляторами планують змінити відповідно до вимог ЄС. Для них хочуть запровадити паспорти, QR-коди, нову класифікацію та чіткіші правила збору, повторного використання й переробки.

Про це повідомили в парламентському комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

Законотворчі завдання

У комітеті пропонують розглядати майбутній закон про батареї як частину єдиної системи управління відходами. Для цього потрібні такі законотворчі кроки:

  • зміни у Законі "Про управління відходами" — сюди пропонують вбудувати загальні вимоги та межі розширеної відповідальності виробника (РВВ);
  • створення секторальних законів, де потрібно деталізувати спеціальні правила, а також особливості для окремих видів продукції;
  • перегляд Закону "Про хімічні джерела струму" відповідно до європейських вимог.

За словами заступника міністра економіки Олександра Краснолуцького, вже до кінця 2027 року Україна зобов’язана виконати низку завдань у сфері управління відходами. Тож законопроєкт про батареї треба розробити й надати парламенту завчасно. Водночас він зауважив, що це буде зроблено після консультацій з бізнесом і громадськістю. Нагадаємо, таких обговорень не було за жодним із трьох законопроєктів щодо системи торгівлі викидами, які були зареєстровані на сайті Верховної Ради.

Фундамент і суть майбутніх норм

Закон про батареї є складовою частиною виконання євроінтеграційного бенчмарка за розділом 27 "Довкілля та зміна клімату". Основою для розробки документу залишається чинний Регламент (ЄС) 2023/1542, який замінив Директиву 2006/66/ЄС.

Поки робота над текстом ще триває, однак уже відомі ключові новації документа:

  • Нова класифікація батарей. Буде впроваджено п’ять категорій.
  • Паспорти для акумуляторів. Передбачені для LMT батарей, промислових батарей ємністю понад 2 кВт*год та батарей електричних транспортних засобів.
  • Обов’язкові QR-коди. Вони мають забезпечувати доступ до інформації про виріб — паспорта, маркування, декларації про відповідність, звіту про належну обачність та інформації про поводження з відходами батарей.
  • Дворівнева модель управління відходами. Її загальні правила визначатиме Закон "Про управління відходами", а спеціальні — новий. Виробники зможуть виконувати зобов’язання в межах РВВ самостійно або через авторизовані організації.

Планується також запровадити норми європейського Регламенту, що стосуються збирання, приймання, оброблення і рециклінгу батарей. Зокрема йдеться про можливість створення добровільних пунктів збору та депозитних систем. Правила щодо повторного використання та відновлення матеріалів також будуть транспоновані з норм ЄС.

Окремими питаннями є технічне регулювання й адміністрування майбутньої системи, а також розбудова відповідної цифрової інфраструктури. Вони ще потребують вивчення.

Орієнтовно у жовтні-листопаді цього року зацікавлені сторони отримають робочу версію законопроєкту. Паралельно представники бізнесу та інші стейкхолдери вже можуть вивчати Регламент (ЄС) 2023/1542 та готувати свої пропозиції, зокрема щодо перехідних періодів і практичної реалізації.

Нагадаємо, за обсягами встановлення систем зберігання енергії Україна увійшла до п’ятірки лідерів Європи. Близько половини — це домашні батареї від 3 до 5 кВт*год. На обсяги накопичення в житловому сегменті значною мірою впливають і портативні зарядні станції потужністю від 0,6 до 2,5 кВт⋅год. Українці купують їх для автономного живлення під час вимкнень світла.

Куди українцям здавати відпрацьовані батарейки, можна дізнатися тут.

Читайте також
Рада провалила голосування на захист Карпат від вітряків і забудови: хто був проти
Рада провалила голосування на захист Карпат від вітряків і забудови: хто був проти

Екозахисники припускають, що зібрати необхідну кількість голосів все ж можливо

Екологічний Геловін: як зробити наймістичніше свято року менш шкідливим для природи
Екологічний Геловін: як зробити наймістичніше свято року менш шкідливим для природи

Як і для всіх свят, діє головне правило – відмовляйтеся від одноразових речей

Реформи з довгою витримкою: які екологічні законопроєкти розгляне парламент на новій сесії 
Реформи з довгою витримкою: які екологічні законопроєкти розгляне парламент на новій сесії 

Деякі заявлені у порядку денному документи чекають на розгляд ще з 2019 року

Захист тварин: в Україні над удосконаленням законодавства працюватиме нова робоча група
Захист тварин: в Україні над удосконаленням законодавства працюватиме нова робоча група

Нові правила мають відповідати стандартам ЄС та реально запобігати насильству проти безпритульних, домашніх та диких тварин