Для реалізації Національного плану скорочення викидів (НПСВ) Україна має перейняти досвід європейських країн, які скорочували викиди завдяки визначеним урядами джерелам фінансування.
Про це під час екобізнес-форуму "Зелена економіка: як досягти балансу" розповіла начальниця відділу з екології ДТЕК Енерго Тетяна Завгородня.
"Усього за період 1990–2016 рр. у Німеччині інвестували в екомодернізацію 19 млрд євро, у Польщі — 11 млрд євро, у Чехії — сім млрд євро. Водночас, наприклад, за викидами оксиду азоту Німеччина та Польща за 1990-2017 рр. домоглися зменшення викидів тільки на 50% та 45% відповідно. Україна ж за перші п’ять років реалізації НПСВ зобов’язана досягнути результатів зі скорочення викидів пилу, на що Польща витратила 18 років, а Німеччина — сім", — зазначила вона.
Завгородня також нагадала про зусилля компанії в проведенні екомодернізації. За її словами, ТЕС "ДТЕК Енерго" як відповідальної та надійної компанії за останні вісім років скоротили викиди забруднювальних речовин на 58%.
"В останні 10 років інвестиції компанії в модернізацію і ремонти ТЕС становили понад 28 млрд грн. Наприклад, із 23 реконструйованих енергоблоків в Україні 21 — це енергоблок ТЕС "ДТЕК Енерго", де було або побудовано, або реконструйовано електрофільтр", — додала начальниця відділу з екології "ДТЕК Енерго".
Вона також наголосила, що всі ТЕС "ДТЕК Енерго" здійснюють свою діяльність тільки з дотриманням природоохоронного законодавства, у межах чинних дозволів на викиди та НПСВ.
"Це підтверджується як внутрішнім моніторингом — атестованою лабораторією, так і результатами планових перевірок Держекоінспекції у 2021 році, які не виявили перевищень граничних норм викидів на ТЕС компанії", — зауважила Завгородня.
Окрім того, додала вона, сприяти активізації модернізації підприємств могло б погашення багатомільярдних боргів держави. Зокрема, досі немає механізмів повернення боргу ДП "Енергоринок" перед генераціям "ДТЕК Енерго" в розмірі 6,7 млрд грн. Також нерозв'язаною залишається проблема заборгованості НЕК "Укренерго" за послуги на балансуючому ринку. Це 1,9 млрд грн перед генераціями компанії та близько 11 млрд грн — перед усіма учасниками ринку.
Нагадаємо, що Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРПЕКУ) закликала Кабінет міністрів якнайшвидше знайти дієві механізми фінансування екологічної модернізації вугільних енергогенеруючих підприємств у межах реалізації Національного плану зі скорочення викидів від великих спалювальних установок.
Як писала ЕкоПолітика раніше, до якнайшвидшого запровадження механізму фінансування для екомодернізації енергетики закликали уряд також і в Європейській бізнес-асоціації.
