Україна почала поступово відмовлятися від пластикових пакетів. Ще наприкінці минулого року поліетиленові пакети для пакування у торгових мережах заборонили розповсюджувати безкоштовно. Від 1 лютого діють встановлені урядом мінімальні роздрібні ціни на пластикові пакети товщиною понад 50 мікрометрів. Їх мінімальна ціна — від 2 до 3 грн. З 10 березня у магазинах та закладах громадського харчування заборонять розповсюдження надтонких, тонких та оксорозкладних пакетів. А з 1 січня 2023-го під повною забороною опиняться усі пластикові пакети, товщиною менше 50 мікрометрів.
Ми в ЕкоПолітиці вирішили з’ясувати, чи виправдовує себе ідея з забороною пластикових пакетів і чи справді торгові мережі та звичайні українці почали поступово відмовлятися від пластику?
Багато експертів у сфері екології та управління відходами сходяться на думці, що Україні необхідно поступово відмовлятися від пластикових пакетів. Як розповідає Генеральний директор компанії GreenAge Артем Миргородський, в усьому світі такі пакети дуже складно залучити на переробку, тому вони, як правило, ідуть на спалення чи захоронення. Коли ж потрапляють у довкілля – надзвичайно довго розкладаються.
Окрім того, пакети товщиною до 50 мікрометрів мають надзвичайно короткий термін "життя". Ними користуються в середньому 20 хвилин, поки донесуть продукти з магазину додому, після чого просто викидають у сміття. Такі пакетики практично не використовують повторно.
ЕкоПолітика
Членкиня ГО Kyiv Green City Леся Москаленко вважає, що обмеження спонукають частину українців відмовитися від одноразових "маєчок".
"Закон спрямований на зменшення бездумного споживання пакетів. Доки вони були безкоштовними, їх гребли рулонами. Звісно, маніпуляції і хитрощі з боку супермаркетів будуть. Не всі вони свідомо ставляться до нових правил. Однак, за порушення передбачений штраф. Гадаю, що ідея з забороною пакетів працюватиме".
Водночас, екс-міністр екології Остап Семерак в недавньому інтерв’ю ЕкоПолітиці реалізацію ідеї заборони пакетів оцінив досить скептично:
"Закон має гарну назву, і мав дуже високі очікування, але реалізація його – вкрай смішна. Він не вирішив проблеми, а навпаки, як мені здається, її ще більше загнав в глухий кут. Замість того, щоб формувати громадську думку про необхідність застосування нових практик поводження з відходами, зміни своєї поведінки, влада показала, що люди мають можливість уникати таких нововведень і продовжувати свій стиль споживання, який був сформований раніше".
Почувши позиції експертів ми вирішили пересвідчитися, як працюють обмеження на практиці. Для початку пройшлися торговими мережами. Виявили, що на шлях відмови від пакетів стали далеко не всі. У багатьох магазинах досі немає жодної альтернативи пластику. Щоправда, деякі мережі вже активно просувають нові рішення. Дехто замість пакетів пропонує картонні коробки для продуктів.
ЕкоПолітика
Або й узагалі закликає не брати у пакет ті фрукти та овочі, на які можна без шкоди приклеїти цінник.
Та найбільш популярні багаторазові торбини або біорозкладні пакети. Їх можна придбати як на касі, так і у торговому залі.
ЕкоПолітика
До слова, з біорозкладними пакетами все не так просто. Їх не можна викидати разом з будь-яким сміттям. Миргородський розповідає, вони вимагають більше затрат на виготовлення: води, електроенергії, пестицидів, тому повинні обов’язково грамотно перероблятися:
"Біорозкладний пакет важливо використовувати за прямим призначенням, – говорить експерт. – Цей пакет був вигаданий для того, щоб у нього накопичувати харчові рештки та компостувати. Але на жаль, виробники біопакетів та рітейлери не повідомляють споживачам, як правильно поводитися з біорозкалдними пакетами. Якщо цей пакет викидати у звичайний контейнер з несортованими відходами, він не виконуватиме своєї функції".
Деякі магазини вирішили і схитрувати та замість одноразових пластикових пакетів пропонують одноразові пластикові сітки, які не менш шкідливі для довкілля. Пост з відповідними фото з однієї з мереж опублікував голова ГО "Офіс довкілля" Єгор Фірсов.
Після зміни правил обігу пакетів частина громадян почали потроху задумуватися над альтернативою. Приміром, киянин Остап зізнається: пакети товщиною більше 50 мікрометрів (для загальних покупок) намагається не купувати вже давно. Має кілька вдома і ходить з ними до магазину. Від дрібних "маєчок" теж намагається поступово відходити, але не завжди виходить.
"Якщо фрукти/овочі не легко пошкодити і вони не брудні, то цінник я почав клеїти на них. Але це лише в 30% таких випадків. Думаю, надалі частіше так робитиму, бо носити з собою прості пакети по 10-20 коп. – це дивно, а купувати постійно теж не хочеться".
Молода мама Ольга Толкач розповідає, що їхня родина давно намагається відійти від використання пакетів. Ще років 10 тому, коли шопери були не такі популярні, вони з подругою пошили їх самостійно та почали ходити до магазину. Маленькі ж пакетики для овочів ще донедавна Ольга брала, але намагалася використовувати кілька разів, якщо вони не бруднилися. Зміни до правил використання пластикових пакетів стали для Ольги серйозним поштовхом:
"Я весь час хотіла купити спеціальні сіточки, але то забувала, то відкладала. Та щойно пластикові пакети стали платними або взагалі в деяких магазинах зникли, одразу купила кілька торбочок та закрила для себе це питання. Така ось мотивація вийшла. Уже місяць ходжу з такими сітками до магазину. Іноді, звичайно, не дуже зручно брати у них ті овочі, які із землею. Але це дрібниці, торби добре перуться. Великі сумки – теж. Тож тут проблеми для мене немає".
Журналістка Анна Калюжна також вже давно потроху відмовляється від пакетів. Щоправда, нарікає, що при швидкому ритмі життя, оскільки у більшості супермаркетів поки відсутні альтернативи, прийти до каси зовсім без пакетів не завжди виходить:
"Все що можна беру без пакетів. Наприклад овочі просто зважую на касі і кидаю в загальний багаторазовий або біорозкладний. Інші складую в пакет з пакетами і сподіваюсь, що виберу час відвезти його на сміттєспалювальний завод".
ЕкоПолітика
Щоправда, українці, які відмовляються від пакетів, поки винятки з загального правила. Більшість же не поспішають змінювати звички, адже за пакети до 50 мікрометрів просять переважно від 1 до 20 копійок, а пакети від 50 мікрометрів і так у більшості магазинів були платними. Нововведення не б’ють по гаманцях, тому більшість українців пакетами продовжують користуватися. Москаленко переконана, зі свідомістю громадян ще потрібно працювати:
"З людьми потрібно вести просвітницьку роботу на всіх рівнях: державному, на рівні бізнесів, у школах та садочках. Це може бути соціальна реклама на вулицях, у транспорті, у супермаркетах, уроки екологічної грамотності для дітей. Це "гра в довгу",свідомість змінюється десятиліттями. А пластик нас завалює вже зараз. Тому все треба робити паралельно – інформувати, створювати переробку, забороняти одноразові пакети та пластик, бо ці речі живуть кілька хвилин і надто швидко стають сміттям".
До повної відмови від пакетів залишилося дуже мало часу. Вже за місяць ми не зможемо пакувати у одноразові "маєчки" фрукти та овочі, а менш як за рік вони взагалі опиняться під забороною. Але поки на шляху до пошуку альтернатив ми рухаємося надзвичайно повільно.
