У Міненерго зібралася робоча група з питань декарбонізації: ключові тези засідання

У Міненерго зібралася робоча група з питань декарбонізації: ключові тези засідання

Олена Яценьо

Минув рік із дня започаткування енергетичного партнерства між Україною та Німеччиною

У Києві в межах німецько-українського енергетичного партнерства відбулося засідання робочої групи з питань декарбонізації.

Про це повідомив у фейсбуці заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков. Зустріч провели 26 серпня — до річниці енергетичного партнерства обох країн.

За словами Демченкова, група працює над питаннями скорочення викидів парникових газів і всеохопної декарбонізації енергетичної галузі та економіки України загалом.

"Українсько-німецьке енергетичне партнерство зосереджено над планом заходів з декарбонізації енергетичної галузі України. Це важливий чинник успіху декарбонізації усього східноєвропейського регіону, а також виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо скорочення викидів", — зазначив він.

Заступник міністра енергетики наголосив, що декарбонізація неможлива без успішної синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E, модернізації енергетичних ринків України та їх інтеграції до європейських. "Синхронізація з ENTSO-E сприятиме стійкості енергосистем Східної Європи та відкриє можливості до збільшення використання відновлювальних джерел енергії й атомної генерації в Україні", — додав Демченков.

Зі свого боку, представник із боку німецьких партнерів Юрґен Кайнхорст сказав, що загальна сума інвестицій, необхідних для досягнення цілей прийнятого Національно визначеного внеску (НВВ2), занадто велика для уряду України. Тому потрібно залучати доступне й довгострокове фінансування з боку приватного сектору та МФО.

Зазначається, що в Німеччині є можливість брати значні позики для енергетичного сектору під 1% річних. Це дає можливість інвестувати у проєкти з терміном окупності у 20-30 років. Якщо в Україні доступне фінансування під 15%, то вимоги інвесторів до терміну окупності скорочуються.

Після завершення синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E Україна зможе реалізувати велику кількість енергетичних проєктів, зауважив Демченков. Тридцять найперспективніших оцінюють у 16,85 млрд дол., а загальна сума сягатиме 30 млрд дол.

Зазначимо, що німецько-українське енергетичне партнерство здійснюється за такими напрямами:

  • декарбонізація та наближення до кліматичної нейтральності;
  • енергоефективність;
  • відновлювана енергетика;
  • воднева енергетика та трансформація вугільних регіонів України.

Кожна робоча група є платформою для узгодження загальних політичних принципів у співпраці над розробленням стратегій, програм і заходів у відповідній сфері.

Співголовами робочої групи з питань декарбонізації є заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук і заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков — з української сторони. Співголовою зі сторони партнерів є Юрґен Кайнхорст — представник міністерства навколишнього природного середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини.

Раніше ЕкоПолітика розповідала про погляди експертів на те, чи готова Україна експортувати "зелений" водень до Німеччини.

Нагадаємо також, що Німеччина взяла на себе зобов'язання створити й адмініструвати "Зелений фонд", який спрямований на підтримку енергетичного переходу, енергоефективності та енергобезпеки України.

Читайте також
Названо три ключові моменти на шляху до зниження викидів вуглецю в сталеливарній галузі
Названо три ключові моменти на шляху до зниження викидів вуглецю в сталеливарній галузі

Зокрема, брухт стане основним металом для виробництва сталі

У Франції декарбонізують найбільший завод із виробництва вапна
У Франції декарбонізують найбільший завод із виробництва вапна

Завдяки новому проєкту Lhoist зможе скоротити викиди CO2 на заводі в Реті більш ніж на 600 000 тонн на рік

У Франції хочуть скоротити викиди заводу з виробництва вапна на понад 0,6 млн тонн
У Франції хочуть скоротити викиди заводу з виробництва вапна на понад 0,6 млн тонн

Реалізація проєкту стане можливою, завдяки державному фінансуванню з схем підтримки декарбонізації

Декарбонізація у секторі роздрібної торгівлі: хто платитиме за кліматичну стійкість
Декарбонізація у секторі роздрібної торгівлі: хто платитиме за кліматичну стійкість

Розподіл витрат буде значно відрізнятися за підсекторами роздрібної торгівлі, а часові рамки інвестицій будуть вимірюватися десятиліттями