Напередодні перегляду правил EU ETS, який Єврокомісія має представити 15 липня, великі промисловці та частина політиків вимагають пом’якшення або навіть скасування механізму. Проте влада Євросоюзу ще має надію навпаки проштовхнути посилення системи торгівлі викидами. Серед аргументів – маючи величезні безкоштовні квоти, підприємства все одно не проводили заходи із декарбонізації. Водночас маючи ресурс для підтримки бізнесу у вигляді доходів від EU ETS, уряди витрачали їх на соціальну сферу, медицину та дорожню інфраструктуру.
Про це у своєму матеріалі повідомляє видання Euractiv.
EU ETS діє уже 20 років та змушує компанії платити за викиди СО2. У ЄС ціна таких квот коливається навколо позначки у 80 євро, тоді як середній світовий показник – близько 20. Критики стверджують, що це підриває конкурентоспроможність європейської промисловості.
Бюрократи захищають вуглецевий ринок
У Єврокомісії відступати не збираються. Посадовці кліматичного директорату (DG CLIMA) відкрито заявляють, що не мають наміру "заливати ринок" додатковими безкоштовними дозволами на викиди. Зокрема, минулого тижня журналісти через витік документів отримали докази, що у ЄС кількість безкоштовних квот не збільшуватимуть.
Ба більше, вони хочуть ще жорсткіше прив'язати державну підтримку до реальних інвестицій компаній у декарбонізацію.
Безкоштовні квоти як бонуси без зобов’язань
Фундаментальна місія європейського вуглецевого ринку – підштовхнути промисловість до екологічної модернізації. Проте на практиці це не спрацювало.
Брюссель роками йшов на поступки бізнесу. ETS принесла близько 260 млрд євро доходів, водночас індустрія отримала безкоштовних квот на суму приблизно 255 млрд євро. Таким чином у ЄС хотіли уникнути переміщення виробництва до країн із м’якою екополітикою.
І поки промисловці вимагають збільшення кількості безкоштовних квот, влада блоку гадає, як виправити цю історичну помилку.
"Безкоштовні дозволи мають супроводжуватися набагато жорсткішою умовою "послуга за послугу" з умовою здійснення інвестицій в Європі, ніж це було раніше. Інакше ми побачимо ту саму історію", – заявив високопосадовець ЄС під час брифінгу для журналістів.
Особливу критику викликає хімічна галузь. Попри багаторічні пільги, сектор так і не продемонстрував масштабних інвестицій у скорочення викидів.
Доходи ETS – на що завгодно, крім декарбонізації
Зараз країни ЄС щорічно "заробляють" на системі торгівлі викидами близько 40 млрд євро. Уряди мають практично повну свободу у тому, як і на що витрачати ці гроші. Показово, що у більшості вони не йдуть на декарбонізацію.
До прикладу, в Італії з 18 млрд євро лише 1,6 млрд було витрачено на заходи зі скорочення викидів парникових газів у промисловості. "Ми не знаємо, що сталося з рештою", – наголосила К'яра Ді Мамбро з аналітичного центру Ecco.
Нецільове використання доходів від ETS стало одним із аргументів євробюрократів у полеміці щодо економічного тиску на промисловість. Фокус уваги переведений на те, що уряди замість підтримки екомодернізації своїх підприємств витрачають кошти на дороги, соціальні виплати, освіту чи зниження податків.
Зокрема, із закликом до держав ЄС нарешті взяти ініціативу з належного використання екодоходів на себе зверталася президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона й озвучила неприємну цифру – до промисловості повертається лише 5% доходів країн у межах EU ETS.
Розкол у промисловому середовищі
Деякі компанії вже роками знижують викиди у своїй діяльності. Для них збереження ETS – це про надійність та справедливе визнання, що їхні зусилля з декарбонізації були недаремними.
Є в європейській промисловості гравці, які вже планують екологічну модернізацію виробництва, поки кількість безкоштовних квот не впаде занадто низько.
Ці промисловці виступають за систему торгівлі викидами. Проте й інші представники, які не мають намірів з екомодернізації, проте водночас вимушені конкурувати із дешевшим та бруднішим виробництвом з Китаю чи США.
Чия сторона візьме гору поки не відомо, проте все йде до того, що євробюрократи зможуть вберегти чи навіть посилити європейську систему торгівлі викидами.
ЕкоПолітика раніше готувала аналітичний матеріал про сили, які виступають за та проти EU ETS.
Нещодавно Європейська комісія оприлюднила проєкт регламенту зі зміни бенчмарків – еталонних показників викидів, у разі перевищення яких промисловість буде вимушена платити за квоти на СО2. Більшість показників була знижена, що викликало активну дискусію в експертному середовищі.
