У Білорусі переробляють третину електронних відходів - у 10 разів більше, ніж у середньому по СНД

У Білорусі переробляють третину електронних відходів - у 10 разів більше, ніж у середньому по СНД facebook.com/WasteManagementAssociation

Іван Шевчук

Білоруси створили розвинуту інфраструктури з переробки відходів і принципово випередили у цій справі своїх партнерів по СНД

Позаминулого року у Білорусі із 76 тис тонн непридатних до вжитку кондиціонерів, комп’ютерів, мобілок та іншого електронного приладдя 25 тис тонн були зібрані відповідно до стандартів екологічної безпеки. Належним чином тут утилізували 33,6% електронних відходів.

Це засвідчив "Регіональний моніторинг електронних відходів в країнах СНД та Грузії – 2021". Таке дослідження підготував науково-дослідний інститут ООН ЮНІТАР.

Кращі серед гірших

Показник Білорусі є безпрецедентно високими для регіону. Він удесятеро вищий від середнього по СНД. Найближчий переслідувач Казахстан зі своїми 8,8% відстає майже у чотири рази. Показник Росії - 2,5% нижчий навіть від середнього по Співдружності. Є всі підстави вважати, що у цій царині на тлі Білорусі Україна також виглядає блідо. Проте наскільки – сказати важко. Хоча нашу країну, радше за старою пам’яттю, включили до моніторингу як члена СНД, переконливу інформацію про переробку електронних відходів на наших теренах дослідники отримати не змогли.

Хто найближчий до Європи?

Експерти ООН кажуть, що рівень збору і обробки електронних відходів у Білорусі наближається до поточних показників деяких країн Євросоюзу – як-от Румунії. Понад те Білорусь наближається до рівня найбільш просунутих у цій справі європейських країн – Франції, Бельгії та Нідерландів. Щоправда, йдеться тут про рівень десятирічної давності. На скільки відстають решта піддослідних, геть уявити важко. В кожному разі, виходить на те, що в управлінні електронними відходами білоруси можуть слугувати для нас принаймні проміжним взірцем.

Як їм це вдається?

Високі показники Білорусі дослідники пов’язують із наявною тут непогано розвинутою інфраструктурою. Електронні відходи тут збирають і державні, і приватні структури. Робиться це в магазинах, сервісних центрах, комплексних центрах приймання та безпосередньо із квартир – за запитом.

Дослідники ЮНІТАР посилаються на представника переробного підприємства БелВТИ, котрий каже, що в країні все збирають і розбирають у максимально можливому ступеню, матеріали переробляються відповідно до законодавства.

Виробники та постачальники можуть збирати відходи самостійно, або укласти угоду з "Оператором вторинних матеріальних ресурсів". Це державна організація, що відповідає за управління такими матеріалами в рамках системі РВВ – розширеної відповідальності виробників. Принципи РВВ є стандартом для Європи. Вони передбачають, що виробник чи імпортер має забезпечити утилізацію своєї продукції або оплатити цю процедуру.

Що далі?

Миритися з десятирічним відставанням від Франції білоруси, схоже, не хочуть, тож мають доволі амбітні плани. До 2025 року вони збираються довести показник переробки відходів до 64 відсотків. Кінцева ж мета відображена у назві програми "Ціль 99" - довести збір та переробку вторинної сировини до 99% від їх загальної кількості.

При цьому Білорусь не має спеціального законодавства по електронних відходах. Для того, щоб бути регіональним лідером у поводженні з електронними відходами, їй вистачає підзаконних актів.

Що нам заважає?

Якихось явних причин для того, щоб поводитися із відходами гірше, ніж білоруси, у нас наче немає. Більше того, наша орієнтованість на Європу, яка у Білорусі наразі не простежується, мала б нас стимулювати до високих екологічних стандартів. Втім тут ми демонструємо незрозуміле відставання.  Україна лише перебуває у процесі розробки системи РВВ, за якою Білорусь вже 9 років працює. У стадії обговорення перебуває законопроект № 6345. ЕкоПолітика розповідала, що він має на меті суттєво збільшити податки на розташування відходів на звалищах, аби простимулювати переробку цих відходів.

Технологічні можливості, на відміну, до речі, від багатьох країн СНД ми теж маємо. У нещодавній публікації ЕкоПолітики ми повідомляли, що в країні 115 організацій мають ліцензії на управління електронними відходами.

Щоб усе це, зрештою, запрацювало, нам просто бракує чітких цілей зі збору відходів. Так вважають експерти з ООН. Білоруси такі цілі мають і декларують їх навіть у назві профільної програми.

Як повідомляла ЕкоПолітика, в Європі набув чинності закон, який зобов'язує виробників побутової техніки гарантувати ремонт протягом 10 років. Ця норма покликана зменшити кількість електронних відходів.

Читайте також
Замість переробки — купа пластику: жителі Полтавщини обурені "реалізацією" екопроєкту
Замість переробки — купа пластику: жителі Полтавщини обурені "реалізацією" екопроєкту

Майже третина мільйона пішла на купівлю преса, а за три роки він і досі не підключений

В адмінкодекс планують внести нові порушення у сфері каналізації: про законопроєкт
В адмінкодекс планують внести нові порушення у сфері каналізації: про законопроєкт

Зокрема, з’явиться стаття про порушення у сфері водовідведення, якої раніше просто не існувало

Рубати ліс без перешкод: громади прагнуть домогтися зміни законодавства
Рубати ліс без перешкод: громади прагнуть домогтися зміни законодавства

За даними активістів, йдеться й про зміни в Лісовому кодексі України

Топ українських нардепів, які просувають антиекологічні закони — версія активістів
Топ українських нардепів, які просувають антиекологічні закони — версія активістів

Вони причетні до законопроєктів, які загрожують лісам, водним ресурсам та біорізноманіттю