В Україні близько 30% обсягів реальної лісозаготівлі знаходяться поза законом. В різних регіонах ця частка може коливатися від 2 до 50%.
Про це розповів Дмитро Карабчук, лісівник, кандидат сільськогосподарських наук, голова правління ГО “Лісові ініціативи і суспільство” в інтерв’ю газеті “Світ”.
Він посилається на дані досліджень експертів, а також власний аналіз ГО “Лісові ініціативи і суспільство”.
Дмитро Карабчук розповів про схему, яку придумали лісгоспи, щоб не проводити оцінку впливу на довкілля (ОВД) при проведенні суцільних санітарних рубок (ССР) лісу на площі понад 1 га, як того вимагає закон. Наприклад, щоб зрубати 10 га, вони оформляють цю рубку як роботу на 11 маленьких ділянках. Це дозволяє уникнути ОВД. Фахівець, констатував, що досі ця проблема не розв’язана, але зазначив, що були навіть відкриті кримінальні справи по таких випадках.
“До того ж лобісти підготували й подали на розгляд Верховної Ради законопроєкт №9516, який фактично скасує проведення ОВД. Цей законопроєкт не можна ухвалювати в жодному разі”,- впевнений голова ГО “Лісові ініціативи і суспільство”.
Хто проводить незаконні рубки
Дмитро Карабчук розповів про 4 категорії рубок, які є незаконними:
1. ССР, призначені із порушеннями.
“Якщо дерева наче хворі, але насправді здорові — то це незаконна рубка, якщо навіть є лісорубний квиток. Тут залучені нечесні лісопатологи, які дали підроблений висновок про хвороби дерев. Залучені працівники лісового господарства, які теж знають, що ліс здоровий і ССР не потрібна”, – розповів він.
Фото: dbr.gov.ua
2. Рубки, які здійснюють самі працівники лісового господарства, і в ході яких обліковується не вся вирубана деревина.
“В ході законної рубки обліковуються або не усі дерева, або кубатура занижується. 20-30% деревини акумулюється в незаконний пул. Ця продукція продається за готівку, податки не сплачуються, це крадена лісопродукція. Вона або змішується з офіційно придбаною, або іде “наліво” повністю. Щоб її виявляти, Держлісагентство запроваджує фотофіксацію. Але питання у тому, хто буде проводити перевірку після фотофіксації”, – зазначив експерт.
3. Знесення дерев “чорними лісорубами”. За словами фахівця, до цього можуть бути залучені малі приватні підприємства, колишні правоохоронці, поліція. На Поліссі порушники працюють цілими бригадами, кожна з яких виконує свою окрему функцію: хтось мітить цінні дерева люмінесцентною фарбою, хтось – пиляє і розкряжовує, а інші вивозять.
“Тут тільки засоби моніторингу можуть стати у пригоді для лісової охорони”, – впевнений голова ГО.
Фото: zap.gp.gov.ua
4. Незаконне вирубування самозаліснених сільськогосподарських земель. Лісівник розповів, що ДП "Ліси України" хоче забрати у своє користування такі ліси, якщо вони у віданні сільських громад. Але громади неохоче на це йдуть, оскільки у такому випадку вони втрачають цю землю як сільськогосподарські угіддя.
“Якщо йдеться про приватні землі — це вже рішення приватника. Таких лісів було близько 2,5 млн га. Нині залишилося заледве пів мільйона. Держава, зокрема Держлісагентство, запізнилися з рішеннями щодо збереження цих лісів”, – зазначив Карабчук.
Експерт розповів, що в Україні є лісопильні, які працюють лише на незаконно заготовленій деревині.
“Широко відомими є такі на Львівщині, бо вони беруть ліс із тих ділянок, які наша громадська організація обстежувала. Це не новина. Років п’ять тому був облік незаконних пилорам, експерти нарахували понад 100”, – стверджує він.
Фахівець розповів, що була навіть спроба державних органів їх проінспектувати. Але всупереч здоровому глузду перевіряльники прийшли на законні пилорами. На запитання активістів, чому не проводяться перевірки незаконних підприємств, інспектори відповіли, що їх не можуть відрядити на перевірку пилорам, які офіційно не існують.
“Не знаю, чому не здійснюються рейди по таких пилорамах, бо вони завдають страшенних економічних збитків для державного бюджету і бюджетів громад, які не отримують податків. І наші ЗСУ не отримують ніяких податків теж. Дивна дуже ситуація”, – обурився експерт.
Чи карають порушників за протиправну заготівлю деревини
У ГО “Лісові ініціативи і суспільство” проаналізували судову статистику і констатують щорічний приріст кількості справ за незаконну вирубку лісів, які передають до суду, зокрема, по 246 статті Кримінального кодексу. До прикладу, у 2019 році їх було 197, у 2022 році – 504, у 2023 році – 590.
Фахівці також зафіксували збільшення частки розслідуваних справ, від лише 6 % у 2019 році до вже 20 % у 2022 році (22 % у 2023 році). Стало більше справ, які розглядають суди, — від 300 у 2019 році до 595 у 2022 році (711 у 2023 році). Побільшало й вироків: від 167 у 2019 році до 535 у 2022-му (657 у 2023 році).
Але попри це активісти наголосили, що серйозних вироків мало.
“Порушників закону або відпускають на поруки, або дають умовний термін покарання тощо. Дуже погано, що транспорт і інструменти за цих обставин майже не вилучаються на користь держави. Зараз ті позитивні зрушення, які були на початку каденції нових рад, нівелюються ухваленням або спробами ухвалення недолугих законів та постанов, попри те, що ми фіксуємо збільшення незаконних вирубок цього року, зауважується поступовий відкат від обраної стратегії боротьби з незаконним вирубуванням наших лісів”, – з розпачем говорить Дмитро Карабчук.
Днями ЕкоПолітика повідомляла, що Єврокомісія вбачає загрози у законопроєкті №9516 про санітарні рубки лісу. Також ми розповідали про те, що у цей документ закладений корупційний механізм, який дозволить недобросовісним лісникам класти маржу у 2400% за отриману деревину до власної кишені.
Попри спротив експертів та активістів щодо його прийняття, екокомітет у березні проголосував за цей скандальний законопроєкт. А 6 червня зокрема завдяки громадському розголосу законопроєкт №9516 про санітарні рубки зняли з порядку денного Верховної Ради.
