Українські парламентарі з наполегливою регулярністю пишуть і голосують за законопроєкти, які становлять потенційну загрозу для збереження природи. Громадські активісти проаналізували, хто причетний до просування найбільш шкідливих із них.
Рейтинг антилідерів сформували громадська ініціатива "Голка" й "Екологія — Право — Людина". У своїй оцінці активісти спиралися на відгуки природоохоронних організацій та експертів.
Очолив антирейтинг спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Активісти присудили йому сумнівне лідерство через проєкт оновлення Цивільного кодексу (№ 15150), для якого парламентар є головним ініціатором. Наразі цей руйнівний документ готують до другого читання.
"Петиція проти проєкту кодексу зібрала понад 25 тис. підписів, а депутати подали понад 15 тис. правок — рекорд за сім років роботи парламенту. Мін’юст також рекомендував вилучити дев’яту книгу проєкту, де містяться найшкідливіші для довкілля норми. Водночас наступ на чинний Цивільний кодекс почався ще торік із так званого "закону Ігоря Мазепи", — зазначила очільниця "Голки" Ірина Федорів.
Ключова екологічна загроза цього документа — ризик вибуття будь-який цінних земель. Неважливо, чи там цінний ліс, чи археологічна пам’ятка, якщо відповідальні органи не встигли внести їх до відповідного реєстру, нотаріус без перешкод зможе переоформити право власності. Тобто цифровим данним надається перевага над реальною ситуацією.
Також оновлення Цивільного кодексу може зламати налагоджений десятиліттями роботи механізм судової боротьби за цінні території. Воно закріпить норму, що термін позовної давності настає з моменту внесення змін до реєстру, а завершується за три роки. Докладніше про загрози з боку законопроєкту ЕкоПолітика писала в окремому матеріалі.
Решта "шкідників"
Іншим чотирьом депутатам з цієї п’ятірки активісти відвели спільне друге місце. Йдеться про парламентарів Ігоря Фірсу, Ігоря Марчука, Олександра Гайду та Тетяну Грищенко. Кожен із них відзначився низкою скандальних законотворчих ініціатив, а для просування деяких законопроєктів вони навіть об’єднали зусилля.
Серед таких документів:
- № 12384 "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства", який дасть промисловцям зайти на територію водосховищ, звідки люди отримують питну воду;
- № 12117 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків", який фактично виключає індустріальні парки зі сфери дії закону "Про оцінку впливу на довкілля";
- № 5202-д "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", що дозволяє водозабір із водних об’єктів, попри стан, наповненість, наслідки для біорізноманіття та екосистем;
- № 15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин". Активісти вбачають у цьому законопроєкті послаблення чинних заборон, які напряму загрожують біорізноманіттю.
Джерело: "Голка"
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що йдеться про розвиток мисливства як "активного туризму", ігнорування сезону тиші, використання заборонених у цивілізованих країнах знарядь вбивства. Докладніше про загрози — у матеріалі.
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС розкритикував цей законопроєкт, називаючи його аморальним та антиєвропейським.
