Законотворці збираються оновити норми у галузі мисливства, однак запропонований ними проєкт вже викликав обурення у екозахисників. Вони виявили в документі № 15431 низку шкідливих норм, послаблень чинних заборон та вважають його основою перетворення знищення тварин на розвагу.
Аргументи проти нового законопроєкту виклали у Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ).
Документ за реєстраційним номером 15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин" одержаний Верховною Радою 20 липня. З 23 липня він має статус "Надано для ознайомлення". Ініціювала розробку група депутатів на чолі з Ігорем Марчуком.
"Цей законопроєкт не можна виправити правками. Його не можна "доопрацювати до другого читання". Він гнилий у самій основі, бо побудований на переконанні, що дика тварина — це товар, її смерть — послуга, а український ліс — майданчик для платних розваг", – переконані екоактивісти.
Розстріл тварин як туристична розвага
Законопроєкт вводить термін "мисливський туризм". Автори визначають його як "вид активного відпочинку, що передбачає подорожі з метою полювання на диких тварин у їх природному середовищі та/або в напіввільних умовах, а також фотополювання".
У цьому ж документі визначено й те, які умови вважаються напіввільними. Тварини не можуть вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки. Тобто тварини вирощені людьми і нікуди не можуть від них втекти. У КЕКЦ називають полювання на них особливо ганебним, згадуючи термін "canned hunting" – полювання в консервній банці.
"Українські господарства вирощуватимуть жертв, іноземний клієнт приїде і за гроші їх розстріляє, а держава назве це туризмом і (можливо) візьме з цього податок", – пишуть екозахисники.
Ігнорування сезону тиші
У цей період, з 1 квітня до 15 червня, в Україні заборонена стрільба як джерело шуму. Це закріплює ст. 39 закону "Про тваринний світ". Під час сезону тиші тварини народжують та вигодовують своє потомство.
Однак новий законопроєкт це ігнорує. У КЕКЦ звертають увагу, що, до прикладу, на самця козулі він дозволяє полювати з 1 травня по грудень включно. У травні ледь не найвразливіший час для тварин, коли козенята ще не вміють бігати, а у гніздах птахи висиджують яйця.
"Постріл чує весь ліс. Вагітна самиця в паніці кидається геть і губить приплід. Козеня зривається з місця й гине. Птах злітає з кладки, і вона холоне. Кожен мисливець це знає. Принаймні, повинен знати. І все одно вони вписали травень", – обурюються в організації.
Екоактивісти нагадують, що заборона полювати в період розмноження є прямою вимогою Директиви 2009/147/ЄС і рішення Суду ЄС у справі C-435/92.
Кричущі винятки серед заборон
Новий документ у ст. 31 дозволяє нічні полювання на тварин, яких важко знайти вдень – на вовків, лисиць, єнотовидних собак, кабанів, шакалів. У КЕКЦ переконані, що ця норма прописана не для безпеки, а для ефективності знищення тварин.
Окремий нюанс – полювання у межах населених пунктів. Ця ж стаття забороняє його, однак дає простір для винятків. Для цього потрібно лише відповідне рішення обласної, Київської або Севастопольської міських рад.
Ширший асортимент знарядь полювання
Ст. 1 законопроєкту № 15431 надає доволі широкий перелік знарядь полювання:
"вогнепальна зброя, пневматична зброя, набої, ножі, луки, арбалети, стріли, мисливські списи, самолови, транспортні та плавучі засоби, безпілотні літальні апарати, електричне обладнання, оптичні прилади, тепловізори, прилади нічного бачення, звуковідтворювальні прилади тощо".
Екозахисники звертають увагу не лише на абстрактне "тощо", яке теоретично дозволяє додати до списку інші прилади й інструменти, а й на сам перелік, який доповнився дронами та тепловізорами. І вони не названі забороненими.
У документі вже точково зняли деякі з чинних заборон:
- відсутня заборона на використання звуковідтворювальних приладів;
- тепловізори проєкт згадує у знаряддях, але до заборонених їх не відносить. Під заборону потрапили лише прилади нічного бачення;
- штучне світло формально дозволили використовувати на вогнепальній зброї під час полювання на бобра й кабана, хоча зараз воно під цілковитою забороною;
- нічне полювання не дозволялося, але законопроєкт робить винятки для п’яти видів тварин.
Не браконьєрство, а просто "порушення правил"
Новий законопроєкт сортує заборони на дві статті. Ст. 31 вказує, що "Порушення заборон, наведених у цій статті Закону, вважається порушенням правил полювання та не відноситься до браконьєрства".
Екозахисники помітили, що чималий перелік дій, який раніше вважався браконьєрством, потрапив до порушень правил полювання. Серед них:
- добивання тварин, які рятуються від пожежі й повені;
- руйнування жител звірів, бобрових загат, пташиних гнізд;
- заливання нір;
- стрільба з під'їзду на транспорті.
Два "сорти" собак
Якщо у мисливських угіддях заблукає безпородна собака, її просто можуть "добути у порядку регулювання чисельності диких тварин", тобто – вбити.
Відлову з повідомленням до адміністрацій підлягають лише виявлені без нагляду породисті собаки.
Сумнівні "шкідники"
Попри те, що сучасна наука не ділить тварин на корисних і шкідливих, автори законопроєкту вирішили витягнути застарілий радянський підхід і відновити доктрину про "шкідливих тварин". До них віднесені "небажані для мисливського господарства тварини". До розстрільного списку потрапили вовки, шакали, лисиці, єнотовидні собаки, "здичавілі домашні тварини, в тому числі домашні тварини що перебувають в угіддях без нагляду господаря", сірі ворони, сороки, сойки та інвазійні види.
У КЕКЦ заeважили, що проєкт не пояснює, що ж таке здичавілі тварини. Проте надає мисливцям право на їх "добування".
Ліси задарма
Окреме обурення екозахисників викликають правила плати та оренди угідь. Законопроєкт у ст. 17 встановлює плати за користування 1 га лісу на рівні 0,2% прожиткового мінімуму, за 1 га польових угідь – 0,05%.
Право на користування угіддями віддаватимуть на 20 років з автоматичним продовженням. За відсутності відповіді чиновника це вважається мовчазною згодою.
Мінімальну площу лісового угіддя знизили з трьох тисяч гектарів до п'ятисот.
Суперечливі обов’язки Агентства
Законопроєкт пропонує створити Агентство, яке одночасно виконуватиме доволі спірні функції. Серед них – формування мисливських угідь, популяризація мисливства, розвиток трофейної справи з проведенням конкурсів. Та водночас орган має контролювати галузь.
У КЕКЦ це вважають доволі дивним, адже це створює внутрішній конфлікт інтересів в одній установі.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що українські активісти виступають за повну заборону полювання на диких тварин.
Зоозахисникам вдалося через суд визнати незаконним рішення Хмельницької ОВА, яка дозволила 241 мисливцю відстрілювати тварин у Національному природному парку "Подільські Товтри"
