У Міністерстві економіки та довкілля відреагували на петицію щодо захисту українських Карпат, запросивши автора петиції і представників природозахисної спільноти до обговорення. З одного боку, влада почала комунікацію з цього непростого питання, з другого — екоактивісти надали низку аргументів, чому цього недостатньо. Адже, попри всі обіцянки, ВЕС і надалі будуються, причому із сумнівним дотриманням вимог ОВД.
Про це повідомили в організації "Екологія — Право — Людина" (ЕПЛ).
Реагування з боку міністерства
На зустрічі заступник міністра Олександр Краснолуцький поінформував, що Мінекономіки вже реалізує низку заходів, які відповідають вимогам петиції. Серед них:
- у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва тимчасово заборонили рубки лісу під прокладання лінії електропередач до ВЕС на полонині Руна;
- адвокація щодо прийняття низки законодавчих актів — про правову охорону Смарагдової мережі та створення європейської мережі Natura 2000 в Україні. Відповідний документ, розроблений ЕПЛ, вже у Єврокомісії на перевірці.
Попри слова, на практиці роботи тривають
Екозахисники наголошують, що цього вкрай замало. Автор петиції Андрій Тупіков зауважив, що на полонині Руна активно тривають роботи з будівництва ВЕС. Тобто про реальний захист високогірних Карпат досі не йдеться.
Джерело: "Екологія — Право — Людина" (ЕПЛ)|Facebook
Водночас саме ТОВ "Вітряний парк Турянський" ігнорує висновок оцінки впливу на довкілля, який раніше видало Мінекономіки.
"Під час будівельних робіт спостерігаються суттєві зміни природного рельєфу, неналежне поводження з родючим шаром ґрунту, знищення оселищ видів, занесених до Червоної книги України, а також інші можливі порушення природоохоронного законодавства", — наголосили в ЕПЛ.
Тож екозахисники наполягають — Державна екоінспекція має провести позапланову перевірку об’єкта. Активісти збираються подати відповідну скаргу до ДЕІ.
Робота з місцевими радами
Олександр Краснолуцький повідомив, що Мінекономіки підтримує комунікацію із Закарпатською ОДА щодо проєкту змін, які будуть внесені до Схеми планування території Закарпатської області. У держоргані виходять із позиції, що під час планування різних об’єктів важливо враховувати природоохоронну цінність територій.
До того ж екоактивісти наполягають, що процедура стратегічної екологічної оцінки, яка необхідна для подібних змін, повинна бути прозорішою — з письмовими консультаціями з громадськістю і стейкхолдерами. Тож замість усних домовленостей між інституціями все має бути офіційно — з поданням пропозицій та зауважень.
Маніпуляції у процесі рубок під ЛЕП
Окрему проблему створює законодавче закріплення таких собі "земель суспільного інтересу", якими високогір’я Карпат можуть стати, якщо зацікавлять енергетику чи оборонну промисловість. Цю норму встановив Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу". За його вимогами, для управління такими територіями треба дотримуватися плану природоохоронних заходів. Проте на практиці правила не працюють. Заступник міністра економіки пообіцяв, що для цього розроблять відповідний підзаконний акт.
Окремо обговорили і ситуацію довкола вирубки лісу під ЛЕП. Так сталося, що комісійне обстеження у травні 2026 року не виявило на тих ділянках жодних рідкісних видів, а лише ймовірні тимчасові водотоки, де могли б мешкати саламандри. Хоча раніше того ж місяця екоактивісти зафіксували наявність червонокнижних тварин. Після "сліпоти" комісії представники екоспільноти знову побували на місці та знову зняли відеоматеріали з рідкісними видами.
"Лісівники не хочуть почути представників природоохоронної громадськості й готові навіть залучати науковців із Чернігівського вишу для обстеження червонокнижних видів на Закарпатті, які очевидно так погано бачать червонокнижні види, як і самі лісівники", — прокоментували в організації.
Тож ДП "Ліси України" вимушено відреагувало, призупинивши рубки, а Мінекономіки має створити нову комісію з обстеження лісових ділянок у Пашківецькому лісництві Свалявського надлісництва за участю всіх зацікавлених сторін.
Джерело: "Save Пікуй"
ЕкоПолітика окремо розповідала про цю вирубку, а також те, що лісівники продовжували знищувати дерева навіть після офіційного повідомлення про паузу.
Нагадаємо, електронна петиція до президента щодо невідкладних дій для збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат зібрала необхідні підписи ще наприкінці березня. Її автор, ветеран і біолог Української природоохоронної групи Андрій Тупіков, закликав підготувати законопроєкт, який би врегулював особливі умови сталого розвитку регіону та гарантував охорону цінних екосистем. Окрема вимога стосувалася надання гірським полонинам статусу природоохоронних об’єктів.
За місяць президент Володимир Зеленський відреагував на петицію і переадресував питання прем’єр-міністру та секретареві Ради національної безпеки України.
