Тонни сміття в річках Закарпаття: екоактивісти шукають рішення varosh.com.ua

Тонни сміття в річках Закарпаття: екоактивісти шукають рішення

Катерина Бєлоусова

Місцеві жителі або спалюють свої відходи, або скидають їх у річку

Річки Закарпаття забруднені пластиком та стічними водами, адже  майже у половині регіону не передбачен централізований вивіз сміття. 

За останні роки з річки Тиси та її заплав в Угорщині вивезли 180 тонн українських відходів, повідомляє Varosh.

Проблема забруднення річок на Закарпатті виникає щоразу після  весняних повеней. На Закарпатті наразі не функціонує жоден сміттєпереробний завод, а забезпечити регуряний вивіз пластику та інших побутових відходів з гірських громад місцева влада не може як через фінансові, так і через логістичні труднощі.

“За даними Закарпатської ОДА: із 609 населених пунктів області централізований вивіз сміття є тільки в 363, тобто, 60%”, – сказано в повідомленні.

У 40% населених пунктів області взагалі не передбачений вивіз сміття. Тому місцеві жителі можуть або спалювати свої відходи, або скидати їх у річку. До того ж з 62 сміттєзвалищ області майже в половині з них нема місця для відходів, а інші заповнені на 85%. 

Поодинокі підприємці намагаються відкривати станції з сортування та переробки сміття, а екоактивісти систематично проводять акції з прибирання.

Так, за одну акцію еко-рух Chysto.de збирає 1 тонну вторсировини і кілька сотень кілограмів сміття, яке не переробляється.

Значну небезпеку несе хімічне забруднення. Для класифікації екологічного стану річок використовують п’ять класів, де 1 – відмінно, а 5 – дуже погано.

“Відмінний” стан характерний винятково для маленьких гірських річок, які є притоками у верхів’ях Ужа, Латориці, Боржави тощо. Чим ближче до передгір’я чи низовини, а також після населених пунктів, якість води у річках знижується: з “доброї” вона переходить у “задовільну”. У деяких місцях у “погану”.

Експертка-екологиня ГО “Екосфера”, Оксана Станкевич-Волосянчук пояснила, що основним джерелом хімічного забруднення є комунально-побутові стоки.

“Переважна більшість річок Закарпаття – це вільнотекучі гірські річки зі швидкою течією, тому вони зберігають високу самоочисну здатність. Наразі існуюча кількість стоків, які потрапляють в річку в поєднанні з самоочисною здатністю річок дозволяють утримувати екологічний стан річки на рівні “задовільного””, – пояснює Станкевич-Волосянчук.

Вона зазначила, що спорудження нових та реконструкція старих очисних споруд у населених пунктах, розташованих вздовж річок, дозволить суттєво покращити екологічний стан наших водотоків.

Також гострим є питання забруднення річок мікропластиком.

Дослідники Сегедського університету (Угорщина) стверджують, що осад у Тисі містить 3-4 тисячі мікрочасток пластику на кілограм. Це перевершує навіть забруднення річки Ганг в Індії.

На їх думку таке забруднення спричинено пранням одягу зі штучного волокна та стічними водами. Адже навіть очищені належним чином, вони все одно несуть з собою приблизно 20 відсотків забруднення.

Мікропластик довго руйнується в природних умовах, містить шкідливі хімічні речовини і опосередковано може потрапити навіть на вашу кухню.

Закарпатські екологи вважають що єдиним виходом є переробка сміття на заводах, яких має бути 5-6 на область. А місцева влада має контролювати налагодження централізованого та роздільного збору сміття у населених пунктах, водовідведення та очищення комунально-побутових стоків та території.

“На жаль сьогодні у питаннях управління і твердими, і рідкими відходами, не може дати ради ані місцева, ані регіональна влада. Реконструкція очисних споруд, де вони є чи були у громадах, має стати стратегічним пріоритетом у діяльності новостворених територіальних громад”, – каже Станкевич-Волосянчук.

Таким же стратегічним завданням має бути і побудова сміттєпереробних заводів. 

“Такий завод будується у с. Яноші Берегівського району, планується до будівництва у с. Сусково (Полянська ТГ) в Мукачівському районі, також запроєктовано у районі с. Середнє в Ужгородському районі. Ще один було б добре побудувати в Хустському і Тячівському районах. Це дало б можливість забезпечити ефективну переробку утвореного сміття на території нашої області”, – додала вона.

Екологиня закликала кожного мешканця краю долучитися до очищення річок. 

“Миючи свій автомобіль у річці, їдучи автотранспортом через річку чи по потічках, викидаючи сміття у потоки чи по берегах, в надії, що велика вода поненсе далі за течією, виводячи стічну трубу зі свого будинку в канаву, кожен з нас вносить свій ганебний вклад у нищення річки, у погіршення її екологічного стану”, – сказано в матеріалі.

Також екологи нагадали, що будівництво будь-яких гідротехнічних споруд типу підпірних гребель, які перегороджують русло в поперек, сповільнюють течію, чим знижують насиченість води киснем, суттєво знижує здатність річки до самоочищення. 

В результаті в утворених водосховищах в руслі річок дно замулюється наносами, на яких розвиваються одноклітинні організми, зокрема й хвороботворні бактерії. Екологічний стан такої ділянки річки погіршується на порядок: якщо він був “добрим”, стає “задовільним”, якщо був “задовільним”, стає “поганим”.

Нагадаємо, очисні споруди Угорщини не справляються зі "сміттєвими потоками" з України.

Читайте також
Окупований Мелітополь потопає у смітті: росіяни бездіють
Окупований Мелітополь потопає у смітті: росіяни бездіють

За півтора року окупації Мелітополь перетворили на суцільне звалище

Куди скаржитись на незаконне сміттєзвалише: алгоритм дій
Куди скаржитись на незаконне сміттєзвалише: алгоритм дій

Найчастіше, встановити власника відходів майже неможливо

У Дніпрі за 3 місяці прибрали 30 стихійних сміттєзвалищ
У Дніпрі за 3 місяці прибрали 30 стихійних сміттєзвалищ

Щодо ліквідації сміттєзвалищ можна звертатися на Єдину гарячу лінію міської ради

На Полтавщині сміттярів ловитимуть за допомогою відеокамер
На Полтавщині сміттярів ловитимуть за допомогою відеокамер

На встановлення камер з бюджету виділять 42 тисяч гривень