Акції протесту під адміністрацією Києва, вимоги ліквідувати муніципальну охорону, заяви про намір судитися із владою — за неповних два місяці конфлікт довкола вирубки дерев у Теремківському парку набув непередбачуваного масштабу. А все розпочалося зі спроби без обговорень і публічності знищити 662 дерева перед прокладанням резервної лінії теплотраси.
ЕкоПолітика розповідає про хронологію протистояння, ігнорування позиції жителів і порушення з боку влади, через які громада збирається позиватися до суду.
Перше загострення
Наприкінці липня 2026 року у Теремківському парку розпочалася масова вирубка дерев. Реагуючи на обґрунтоване обурення жителів, 31 липня у Київській міській адміністрації тоді оголосили, що будують резервну лінію теплопостачання до житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2.
І, звісно ж, видалення зелених насаджень обґрунтували тим, що рослини перебувають у зоні проведення робіт.
"За результатами фахового обстеження необхідно видалити 662 дерева, із яких 56 пересадять, а також 70 кущів, з яких 16 також буде пересаджено. Усі роботи виконуватимуть відповідно до вимог законодавства та з дотриманням природоохоронних норм", — писали у КМДА.
Пообіцяли й "повністю озеленити" територію, що вже тоді зумовило негативну реакцію жителів. Такі заяви здавалися лицемірними, адже ДБН В.2.5-39:2008 містить заборону на висаджування дерев в охоронній зоні тепломережі.
Невдоволення людей поступово зростало, на протести до парку приходило все більше жителів. Це заважало перетворювати зелену зону на пустир, тож із часом дійшло і до фізичної "взаємодії" з правоохоронцями. Так, 5 серпня одна із захисниць Теремківського парку Катерина Чепура повідомила, що протестувальників силою витягли з території парку. Зробили це "невідомі люди в чорному з шевронами поліції".
В обхід процедур
В ідеальному світі такі роботи потребували б отримання дозволів, погоджень і навіть громадських слухань. Але владі вдалося уникнути всієї цієї "зайвої бюрократії" завдяки постанові Кабінету міністрів № 393. Документ дав дозвіл задля експерименту скасувати необхідність отримання низки дозволів, а також земельного відводу для реалізації місцевих планів стійкості. Достатньо було письмового дозволу від адміністрації на використання землі.
Тоді виникли питання як до вчинку КМДА, так і до постанови загалом.
"Тепер під прикриттям енергобезпеки будь-який приватний забудовник може зекономити власні кошти, прокладаючи комунікації до своїх ЖК просто через парки чи ліси", — наголосили 5 серпня у громадській ініціативі "Голка".
Одначе є нюанс. Згідно з п.4 порядку реалізації експериментального проєкту, План стійкості для Києва мала затвердити Рада національної безпеки та оборони. У "Голці" тижнями намагалися з’ясувати, хто ж затвердив Комплексний план стійкості Києва. За місяць КМДА таки відповіла і виявилося, що цей план затвердила лише міська рада. Тож, на думку активістів, адміністрація навіть не виконала вимог, які використала для обходу містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства.
Окремо будівництво порушує Генеральний план Києва і детальний план території Теремки-3. В організації 14 вересня повідомили, що через незаконність дій адміністрації кияни готують позов до суду.
Історія з маршрутами та претензія на "відкритість" до громади
Усі місцеві мешканці розуміють важливість стабільного теплопостачання, особливо згадуючи минулу зиму. Однак справа в тому, як влада столиці зібралася вирішувати цю проблему.
У ситуації з лісосмугою на Теремках, ще 2023 року в тендерній специфікації магістраль мала бути змонтована вздовж вулиці Теремківської. Проте щойно Кабмін дав зелене світло, посадовці КП "Київтеплоенерго" вирішили цим скористатися.
10 серпня влада столиці зустрілася із громадою та дала згоду призупинити вирубку. У КМДА погодилися дати два тижні на пошук альтернативних маршрутів, але заявили, що іншого варіанту немає. Вздовж вул. Теремківська вже прокладено інші комунікації — каналізацію, електрокабелі, водопровід. Громада так і не отримала документів із технічним обґрунтуванням такої зміни маршруту, лише слова.
Активісти вже півтора місяця вимагають від Київської міської держадміністрації документи, які б підтвердили законність вирубки. Це міг бути ордер на видалення дерев, рішення Київради про дозвіл на прокладання тепломережі через парк або затверджений радою сервітут, який дає "Київтеплоенерго" право прокладати там трубу.
31 серпня представники КМДА знову зустрілися з громадськістю. Інженер Максим Мятко з Національної спілки архітекторів України підготував три варіанти прокладання теплотраси — уздовж Теремківської, вздовж дублера — вул. Глушкова та через паркову зону, але зі скороченням кількості дерев, які необхідно вирубати. Влада відхилила все.
Після громадських обговорень влада Києва нібито знайшла оптимізований маршрут: за ним теплотрасі "заважають" лише 160 дерев. До того ж видалити з них пообіцяли не більше від десяти.
Протести, мітинги, розпуск муніципальної варти
Вже 14 вересня техніку підрядників знову побачили на Теремках. Місцеві жителі почали її блокувати. Одна з активісток Наталя Чернишова 15 вересня повідомила, що на неї, Катерину Чепуру та інших людей комунальне "Київтеплоенерго" написало заяву до поліції.
На ранок 21 вересня до локації вже звезли правоохоронців. Активісти тоді оголосили, що поліція забезпечуватиме прикриття задля продовження масової вирубки дерев. Тоді ж і розпочалися роботи з огородження території парку парканом.
Згодом на допомогу поліції прибула муніципальна охорона Києва. Жителі хотіли пройти на територію, щоб завадити роботам, частина — лягла на землю, щоб не допустити проїзду важкої техніки. Саме їх варта столиці силою витягала з території.
У КМДА на ситуацію відреагували та зазначили — вирубку дерев не відновлювали, а виконували лише земляні роботи, тобто риття траншеї, а також встановлювали огорожу. На другий день виправдали і дії муніципальної охорони, зазначивши, що "працівники "Муніципальної охорони" звільняли територію будмайданчика, щоб уникнути загрози для людей і забезпечити можливість продовження робіт".
Проте вже наступного дня, 22 вересня, одна з активісток Тетяна Трошкіна заявила, що охороні травмували їй руку, намагаючись її зламати.
23 вересня мешканці столиці вже вийшли на мирну акцію протесту під будівлю Київської міської держадміністрації.
Міський голова Віталій Кличко відреагував 24 вересня. На муніципальну охорону очікує внутрішня перевірка.
"Звернувся до правоохоронних органів — поліції, з тим, щоб вони надали правову оцінку подіям, які відбулися 22 вересня на Теремках. Зокрема, діям працівників Муніципальної охорони", — написав мер.
Водночас через сутички на Теремках депутатки Київської міської ради ініціюють розпуск комунальної муніципальної охорони.
ЕкоПолітика й надалі стежитиме за ситуацією.
