Розробку закону, який має остаточно захистити високогір’я Карпат від забудови, відкладено через нестачу 41 голосу народних депутатів. І хоча 185 посадовців підтримали бодай одну з поправок, керівництво найбільшої фракції та цілі парламентські групи утримувалися або голосували "проти".
Чиїх голосів не вистачило — проаналізували в громадській ініціативі "Голка".
Суть голосування
Ідеться про поправки народного депутата від "Голосу" Романа Лозинського:
- правка № 2077 до законопроєкту № 15460;
- правка № 873 до законопроєкту № 16051-1.
Ці зміни мали на законодавчому рівні закріпити заборону будівництва вітрових електростанцій у високогірних районах Карпат і на територіях природоохоронного значення, а також доручити Кабміну розробити комплексний законопроєкт про захист Карпат.
Проте 15 жовтня із необхідних 226 голосів поправки набрали 141 та 134 "за" відповідно.
Хто заблокував рішення?
Зі всіх народних депутатів 185 проголосували хоча б за одну з поправок. Серед них більшість — 110 парламентарів — із фракції "Слуги народу".
Джерело: "Голка"
Однак керівництво найбільшої фракції, тобто Давид Арахамія та Андрій Мотовиловець, голосували "проти". Останній, до речі, був єдиним, хто проголосував проти одразу обох поправок.
Джерело: "Голка"
Серед тих, хто двічі утримався, є 12 представників "Слуги народу" і нардеп групи "Платформа за життя та мир" Микола Скорик.
Джерело: "Голка"
Загалом свої голоси в підтримку захисту українських Карпат віддавали представники практичної всіх фракцій і груп. Винятків лише два — "Платформа за життя та мир" і "Відновлення України". Їхні представники не віддали за поправки жодного голосу "за".
Парламент не реагує на суспільний запит
Обурення забудовою Карпат набуло загальнонаціонального масштабу. Не останню роль у цьому зіграли порушення під час будівництва ВЕС у високогір’ях Закарпаття.
"Українців обурює хаотична забудова Карпат вітряками. Президент підтримав петицію, щодо необхідності захисту наших гір, але уряд не зробив жодних кроків, щоби захистити Карпати. Пів року без реакції Кабміну — тож знайшлися депутати, які готові брати відповідальність і пропонувати рішення. Ми подали поправки про захист Карпат у різні законопроєкти, тож я вдячний кожному зі 185 депутатів, хто підтримав таку ініціативу", — наголосив нардеп Роман Лозинський.
Петиція про захист Карпат ще в березні набрала необхідні голоси. На неї відреагував і президент України Володимир Зеленський, перенаправивши завдання до РНБО та уряду. Проте за понад пів року ситуація не зрушила з місця.
"За цей час можна було розробити окремий законопроєкт і подати його до ради. Та його досі немає. Голосування за ці дві правки показало: підтримка в залі є, отже, зібрати голоси реально. Ще на початку каденції Володимир Зеленський казав: "Ми розуміємо, що для багатьох із вас Карпати — це просто велика годівниця, але це наша країна, і ми не дамо вам її з'їсти". Тепер уряд має дотриматися цих слів", — наголосив автор петиції, ветеран та біолог Української природоохоронної групи Андрій Тупіков.
Нагадаємо, попри скандальну ситуацію із будівництвом ВЕС на Руні, влада на державному рівні просуває інвестпроєкти з будівництва ще трьох вітрових електростанцій на Закарпатті.
Унікальним екосистемам шкодить як безпосередньо будівництво об’єктів, так і створення інфраструктури. Так, для прокладання доріг вирубують правікові ліси, а для монтажу ліній електропередач знищують оселища рідкісних видів тварин і рослин.
