Альтернативні способи прокласти теплотрасу на Теремках із меншою шкодою для зелених насаджень є, однак міська влада Києва вирішила їх проігнорувати. Всі пропозиції від Спілки архітекторів було відхилено, хоча вони є реалістичними.
Про це повідомили у громадській ініціативі "Голка".
У КМДА, тимчасово поступившись через негативну реакцію громадськості, ще 10 серпня погодилися призупинити вирубку дерев на Теремках. Тоді у владі заявили — готові розглянути альтернативні проєкти.
За три тижні інженер Максим Мятко з Національної спілки архітекторів України підготував три варіанти:
- прокладання комунікацій уздовж вул. Теремківська;
- будівництво теплотраси по паралельній вулиці — просп. Глушкова;
- прокладання через паркову зону, та зі скороченням кількості дерев, які необхідно вирубати.
Однак усі пропозиції відхилила міська влада. Один з аргументів — нестача часу для реалізації проєкту.
"Маніпуляція термінами: тези про "брак часу" — це спосіб виправдати небажання шукати консенсус. Якби роботи почали вчасно та залучили фахівців одразу, місто отримало б і тепло, і збережений парк", — зауважили в "Голці".
Системним виходом там вважають залучення експертів зі Спілки архітекторів ще до початку робіт, а не після, для виправлення кричущих помилок.
Окремо активісти акцентують на тому, що прикриттям для ігнорування позиції громадськості та законних дозвільних процедур слугує постанова Кабінету міністрів № 393.
Нагадаємо, тендер на підготовку проєктної документації для будівництва резервної теплотраси КП "Київтеплоенерго" замовило ще у 2023 році. Тоді було обрано саме шлях вздовж Теремківської. Проте зараз у КМДА наполягають, що це технічно неможливо через наявність там інших комунікацій. Однак жодних документальних доказів та обґрунтувань, чому саме змінили маршрут, влада не надала.
Як писала ЕкоПолітика, на початку серпня розпочалася вирубка дерев у Теремківському парку. Загалом заплановано знищити 662 рослини. Жителі міста вийшли на протести. Правоохоронці навіть застосовували силу, аби не дати людям завадити вирубці дерев.
Фактично у Києві на практиці використали постанову № 393, яку уряд визначав як "експериментальну". Вона дала можливість не отримувати дозвільні документи чи земельний відвід за будівництва енергооб’єктів.
