Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець переконаний, що у 2026 році Україна зможе завершити імплементацію більшості європейських довкіллєвих директив та регламентів. Варто відзначити, що темпи впровадження довкіллєвих реформ в Україні надто повільні, саме тому країна отримала від Єврокомісії "одиницю" на початку 2023 року та "двійку" у листопаді.
Процес євроінтеграції України набагато швидший, ніж у багатьох діючих членів Європейського Союзу, розповів він в інтервʼю для Delo.ua.
Варто зазначити, що частина екоспільноти вважає "2" від Єврокомісії недостатнім прогресом, а інша – провалом. Адже значна частина прийнятих євроінтеграційних норм має половинчастий характер, а процеси розробки та ухвалення систематично затягується.
Стрілець підкреслив, що процес євроінтеграції Польщі відбувався протягом 1994-2004 років, а Хорватії – з 2004 до 2013 року.
“Синхронізація з європейським законодавством – складний та тривалий процес, але загалом повна імплементація переважної більшості директив та регламентів запланована на 2026+ роки”, – сказав він.
За його словами, частину європейських норм Україна впровадила до моменту набуття статусу держави-кандидата. Тому їх потрібно лише оновити – внести технічні зміни та уточнення, наприклад, у сферу управління водними ресурсами. Однак низка галузей потребує ухвалення законодавства, коригування моделі управління та реформування.
Стрілець додав, що після отриманням статусу держави-кандидата Україна отримала більші обсяги "домашньої роботи", а підходи до імплементації законодавства стали більш жорсткими. Через війну Україна може отримати певні послаблення, виключення та перехідні періоди щодо виконання євроінтеграційних завдань, однак це буде обговорюватися під час офіційних переговорів.
Варто зазначити, що в екоспільноті скептично ставляться до таких амбітних строків виконання євроінтеграційних вимог. Адже ухвалення законодавчих норм часто тягнеться роками, як і їхня практична реалізація. Наприклад, за майже півтора року Україна не мала відчутних просувань у реалізації сміттєвої реформи. А якісна імплементація 156 актів права, ймовірно, стане більш складним завданням. Окрім того, Міндовкілля часто звинувачують у відсутності політичної волі, ігноруванні позиції громадськості та результатах “на папері”.
Окрім того, деякі члени екоспільноти вважають, що впровадження важливих змін потребує більше часу, щоб врахувати та гармонічно інтегрувати всі фактори. Це дозволить якісно запровадити нові норми, а не роками переробляти швидко прийняті компромісні процедури, що створюють лише “картинку” прогресу.
Раніше ЕкоПолітика аналізувала, які кроки з імплементації норм ЄС зробили в Україні після отримання першої “одиниці” від Єврокомісії.
