Знову "одиниця"? Чи прогресує Україна в імплементації європейських "зелених" норм shutterstock

Знову "одиниця"? Чи прогресує Україна в імплементації європейських "зелених" норм

Катерина Бєлоусова

Єврокомісія вкотре оцінить зусилля України на шляху до ЄС. Чи стане кращим результат?

8-9 листопада Європейська комісія опублікує щорічний звіт, у якому буде детально описано наскільки країни, що прагнуть приєднатися до ЄС, просунулися у виконанні необхідних економічних, правових та інших критеріїв. За інформацією ЗМІ, попередня оцінка зусиль України може бути позитивною, а ось як оцінять окремі кластери – залишається лише здогадуватися. Ще 9 місяців тому зусилля українського уряду в напрямку удосконалення природоохоронного законодавства оцінили мінімально – на "1" бал. Тому ЕкоПолітика вирішила з’ясувати, чи є у нас шанс покращити результат?

За "зелений порядок денний" отримали 1

2 лютого 2023 року Європейська комісія оприлюднила аналітичний звіт щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС – наскільки ми здатні імплементувати законодавство Євросоюзу, яке міститься у так званому acquis сommunautaire (понад 200 актів). Цей звіт спирався на знання та досвід, отримані в результаті багаторічної тісної співпраці ЄС з Україною та на відповіді України на питання анкети опитувальника, наданого нашим урядом у квітні 2022-го.

Питання охорони довкілля та зміни клімату аналізували в рамках Глави 27 "Довкілля", що разом з енергетикою, транспортом та транс'європейськими мережами об’єднані у так званий Кластер 4 — "Зелений" порядок денний та сталий зв’язок".

Оцінювали Україну за п’ятибальною шкалою, де 5 – це "дуже добрий рівень підготовки", а 1 – "початковий рівень підготовки". І ось, Кластер 4 оцінили на початковий рівень, тобто за екологічні реформи нашому уряду виставили – одиницю.

Основні зауваження у звіті стосувалися сфери відходів, контролю викидів, підходів до кліматичної політики та екологічної оцінки. Звісно, партнери відзначили наші кроки у розбудові екологічного законодавства, щоправда у цій частині звіту ми побачили значно більше того, що не зроблено чи не врегульовано, ніж пропрацьованих кроків.

Щоб виправити ситуацію, у квітні Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів зібрало Міжвідомчу робочу групу з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля, яка зібрала понад 200 учасників. Результати роботи мали лягти в основу проєкту національної програми імплементації законодавства ЄС в сфері захисту довкілля. Щоправда, проєкт досі не оприлюднений та інформації про його формування – немає.

Як резюмує координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко, яка з колегами долучалася до цієї робочої групи: "Були зустрічі і обговорення, але далі рух чомусь не пішов".

З того часу пройшло вже 9 місяців. Звісно, цього замало щоб повністю переформатувати усе законодавство про охорону довкілля відповідно до норм ЄС. Однак, достатньо, щоб відчутно просунутися на шляху реформ.

Скільки документів ще потрібно імплементувати?

Наприкінці вересня, під час дискусії "Готуємось до членства в ЄС: довкілля та зміна клімату", яку організував ресурсно-аналітичний центр "Суспільство та довкілля", заступник Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк розповів, що розділ 27 складається з 911 актів. З них не потребують імплементації 717, підлягають імплементації – 156. Але лише 12 – повністю імплементовано.

Щоб громадськість могла відслідковувати правові акти, норми яких необхідно внести у наше законодавство, ресурсно-аналітичний центр "Суспільство та довкілля" створив веб-портал "Компас – твій зелений дороговказ до членства в ЄС", де і зібрали основні з них.

Як зазначають у центрі, перелік нормативно-правових актів ЄС, який Україні потрібно імплементувати для отримання членства в ЄС, виходить далеко за межі існуючих зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він включає не лише нові акти, а й цілі сфери, які раніше не були обов’язковими для імплементації. Щоб покращити розуміння того, що Україні потрібно впровадити у сфері довкілля та зміни клімату для отримання членства в ЄС, і був створений відповідний веб-портал.

Зараз там розміщено тільки 84 документи, але база ще наповнюється.

Які кроки з імплементації норм ЄС зробили після останньої оцінки?

За даними проєкту Навігатор Угоди, від Європейської правди, який фіксує виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, умови цієї угоди в частині охорони навколишнього природного середовища наш уряд виконав майже на половину: 49,6%.

Зокрема Уряд, в рамках проєкту Пульс угоди, оцінив виконання зобов’язань України відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС по пункту "навколишнє природне середовище та цивільний захист" аж на 80%. Щоправда, прогрес у виконанні задач на 2023 рік поки на рівні 0%.

При цьому, як ми зазначали вище, для вступу в ЄС, нам потрібно імплементувати значно більше документів, ніж передбачено Угодою про асоціацію, тому і загальний показник прогресу може бути суттєво нижчим.

Перейдемо до конкретних кроків та ухвалених документів, що наближають нас до членства у ЄС за цей період. Для зручності, розділимо їх відповідно до ключових зауважень Єврокомісії, викладених раніше.

Що стосується сфери контролю викидів, у травні був ухвалений у першому читанні важливий законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля" ("Про промислове забруднення"), який дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та розпочати довгоочікувану реформу зменшення та контролю промислового забруднення в Україні. Але до другого читання цей документ і досі не потрапив – все ходить колами у парламенті.

У цій же частині також були ухвалені Порядок складання і оприлюднення звіту уповноваженого органу про викиди та перенесення забруднювачів і відходів та Порядок ведення нацреєстру викидів та перенесення забруднювачів.

Ще в частині контролю за викидами у липні Верховна Рада ухвалила Закон України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 170 про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві". Це означає припинення виробництва, імпорту та експорту більшості продукції, що містить ртуть (частина I Додатка A до Конвенції).

Що стосується сфери відходів, у липні набрав чинності ключовий закон для цієї сфери – "Про управління відходами". Тоді ж уряд затвердив Порядок розроблення регіональних планів управління відходами, який встановлює єдині підходи до стратегічного планування управління відходами в областях.

18 вересня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону України "Про упаковку та відходи упаковки" (на виконання директиви 94/62/ЄС "Про упаковку та відходи упаковки"). Законопроєкт вводить розширену відповідальність виробника та має створити систему збирання та рециклінгу відходів упаковки для зменшення остаточного видалення таких відходів на полігони. Це сприятиме переходу України до економіки замкненого циклу. Але поки спрогнозувати час його ухвалення складно.

Щодо інших питань, затверджено державну програму моніторингу вод, включаючи діагностичний моніторинг прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів, Стратегію розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації у 2023—2025 роках. 24 серпня Рада ухвалила аж два євроінтеграційних законопроєкти "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" та "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованих продуктів для забезпечення продовольчої безпеки".

Як бачимо, з євроінтеграційними кроками за цей період – не густо. А ухвалених в цілому законопроєктів – усього три.

Над якими реформами не допрацювали?

Як зазначає Ольга Бойко, головним провалом стала реформа управління відходами, законопроєкт щодо якої був ухвалений минулоріч. Як зазначали в Міндовкілля, на виконання Закону передбачено розробку та подальше ухвалення 17 проєктів нормативно-правових актів, 6 проєктів наказів та декілька секторальних законопроєктів. На це у Міндовкілля був рік перехідного періоду.

"Закон набув чинності 9 липня 2023 року. Станом на початок листопада, тобто через 1 рік та 4 місяці після прийняття документу парламентарями затверджено лише декілька точкових підзаконних актів, тоді як ключові документи, які регулюють діяльність практично кожного другого бізнесу в країні – наприклад, перехід на нову дозвільну систему і ліцензійні умови – розроблені, оприлюднені, але так і не прийняті", – говорить Бойко.

Також зазначимо, що досі не виправлений формальний підхід у вже адаптованих попередньо нормах. До прикладу, раніше Україна формально адаптувала своє законодавство до Директиви ЄС про оцінку впливу на довкілля (ОВД) та Директиви про стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Однак, європейський підхід до цієї оцінки ми так і не напрацювали і серед зауважень екологічна оцінка, ймовірно, залишатиметься і надалі.

Чи зможемо ми виправити одиницю від Єврокомісії?

Ольга Бойко щодо покращення результату скептична: "На жаль, поки що перспектив отримати кращу оцінку я не бачу. І причина тому – відсутність політичної волі, а також недостатня інституційна спроможність у профільного органу".

Однак деякі експерти вірять, що у перспективі ми можемо покращити результат, щоправда треба більше над цим працювати. Зі слів віцепрезидента Асоціації професіоналів довкілля PAEU Владислава Антипова, для вищої оцінки нам необхідно виконати такі ключові завдання:

– ухвалити у другому читанні Закон України Про промислове забруднення (законопроект №6004-д від 04.01.2023);

–  ухвалити підзаконну нормативно-правову базу для управління відходами;

– створити систему торгівлі квотами на викиди парникових газів.

"Це не зробить нашу оцінку максимальною, але створить значний прогрес у проведенні природоохоронних реформ. Всі ці завдання зараз виконуються та я впевнений, що вони будуть успішно виконані, – стверджує Антипов та додає, – Фокусуючись на пріоритетних напрямах ми маємо не забувати про такі важливі аспекти, як шумове забруднення, боротьба з інвазійними видами, управління хімічними відходами (ПХД/ПХБ) та зберігання вуглецю. Зараз ці напрями відстають, але робота над ними буде активізована відразу після завершення ключових реформ".

Як бачимо, певний прогрес у напрямку імплементації законодавства ЄС все ж є. Але він, переважно, половинчастий та всіляко затягнутий. Складається враження, що ми виконуємо вимоги ЄС – "для галочки", а не для реального покращення нашої системи захисту довкілля. Якщо при імплементації Угоди про асоціацію партнери ще закривали очі на певний формалізм, то з початком переговорів про вступ до ЄС – вимоги стануть жорсткішими. Замість прописування красивих непрацюючих чи половинчастих норм доведеться реально змінювати систему. Чим раніше уряд, зокрема Міндовкілля, це зрозуміють – тим краще. Інакше наша "одиниця" ризикує перетворитися на "нуль", а то й "мінус".

Читайте також
Екокомітет порадив депутатам підтримати рамковий кліматичний законопроєкт
Екокомітет порадив депутатам підтримати рамковий кліматичний законопроєкт

Схвалення профільного комітету також отримав законопроєкт про ратифікацію Поправок до Орхуської Конвенції 

Став відомий перелік довкіллєвих реформ, проведення яких ЄС вимагає від України 
Став відомий перелік довкіллєвих реформ, проведення яких ЄС вимагає від України 

Понад 900 директив та актів ЄС мають бути імплементовані в українське законодавство

Зʼявився порядок денний парламентського екокомітету на 26 червня: що розглянуть нардепи
Зʼявився порядок денний парламентського екокомітету на 26 червня: що розглянуть нардепи

Зокрема народні обранці обговорять пропозиції стосовно доступу до інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

Депутати підтримали заборону джипінгу задля збереження заповідних територій
Депутати підтримали заборону джипінгу задля збереження заповідних територій

272 народних обранці віддали за це рішення свої голоси