Стали відомі результати зустрічі “Вплив на довкілля вторгнення Росії: голоси України”

Стали відомі результати зустрічі “Вплив на довкілля вторгнення Росії: голоси України” shutterstock
Катерина Бєлоусова

Екологи збирають факти знищення навколишнього середовища, роблять їх аналіз, вивчають методи розрахунку шкоди завданої довкіллю

У пʼятницю 18 березня відбувся вебінар на тему “Вплив на довкілля вторгнення Росії: голоси України”, на якому сторони погодилися, що екологічні загрози російської агресії є величезними, і необхідно допомогти державним органам з документацією всієї шкоди, завданої довкіллю та природоохоронним зонам в Україні під час війни.

У вебінарі взяли участь представники організації “Екологія – Право – Людина” (ЕПЛ)  та Української природоохоронної групи (УПГ), повідомляє ЕПЛ у Facebook.

Зустріч була організована Центром європейських, російських та Євразійських досліджень, Програмою Petro Jacyk Університету Торонто та Школою Мунка.

Експерти ЕПЛ розповіли про збір та аналіз інформації щодо впливу війни на довкілля, який проводиться з 2014 року.

“З того часу ми вивчили всі великі публікації про оцінку впливу на довкілля війни в Кувейті, Судані, Косово, Албанії та інших країнах. Зібрали низку фактів знищення навколишнього середовища на сході України у 2014-2019 роках та опублікували два посібники. Їх можна побачити на нашому сайті”, – зазначила виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко.

Вона також розповіла, що наразі юристи ретельно аналізують 14 екологічних конвенцій та шукають механізми захисту довкілля. А також аналізують міжнародне кримінальне та гуманітарне право через призму навколишнього середовища.

Також екологи збирають факти знищення навколишнього середовища, роблять їх аналіз, вивчають методи розрахунку шкоди завданої довкіллю. 

Вони збирають  інформацію в таблиці "Злочини РФ проти природи України”, який має такі розділи: природоохоронні території, промислові споруди, забруднення моря, вплив різних видів бомб і ракет, забруднення мінами, пожежі, стан зоопарків і притулків для тварин, загибель тварин.

Для цього необхідна співпраця з СБУ, військовими та екологами різних регіонів.

Окрім того, Ольга Мелен-Забрамна з ЕПЛ окреслила загрози ядерним об'єктам, які несуть російські військовослужбовці, а саме поточні небезпеки для АЕС у Києві та Запорізькій областях та на Миколаївщині. Акти ядерного тероризму, вчинені РФ, підривають ядерну безпеку європейського регіону.

Експерти УПГ розповіли про головні загрози для природоохоронних зон в Україні, переважно тих, що знаходяться в зоні активних військових дій. 

Наразі УПГ зосереджує увагу на допомозі адміністраціям та співробітникам природоохоронних зон, які знаходяться під величезними загрозами та функціонують у надзвичайно складних умовах. Вони стикаються з лісовими пожежами, бомбардуванням територій, відсутність особового складу та охорони, необхідного для виконання функцій, відсутністью фінансових ресурсів, запасів продуктів харчування, обладнання тощо. 

Нагадаємо, Росії відмовили в членстві в екологічному органі ООН.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Уряд ухвалив Порядок визначення шкоди та збитків для екології від війни.

Читайте також
Активісти — не громадяни? Екоінспекція відмовила в перевірці ВЕС на полонині Руна
Активісти — не громадяни? Екоінспекція відмовила в перевірці ВЕС на полонині Руна

Екозахисники вважають це відмовкою, адже раніше результати подібних запитів навіть використовувалися як докази в суді

Політики національного кліматичного плану України реалізовані майже на 60%
Політики національного кліматичного плану України реалізовані майже на 60%

Також план було актуалізовано – змінено кліматичну ціль та розширено напрями декарбонізації і моніторингу

Фонд енергоефективності надав 5,4 млрд грн грантів на енергоощадні проєкти
Фонд енергоефективності надав 5,4 млрд грн грантів на енергоощадні проєкти

Завдяки їх реалізації вдалося скоротити викиди СО2 на 82,3 тис. тонн щороку