"Слуги народу" на позачерговому засіданні розглянуть низку важливих екологічних законопроєктів

"Слуги народу" на позачерговому засіданні розглянуть низку важливих екологічних законопроєктів

Валентина Гембарська

На цьому тижні парламент попрацює в турборежимі

Верховна Рада України збереться на два позачергових засідання — у вівторок, 13 липня, і в четвер, 15 липня. Саме четвер буде присвячений екологічним питанням. Зокрема, нардепи розглянуть законопроєкт 3091 "Про екологічний контроль", 4167 "Про промислове забруднення" та інші.

ЕкоПолітика розповість своїм читачам, якою буде екологічна повістка на цьому тижні.

Четвер, 15 липня

  • Законопроєкт 3091 "Про реформу державного екологічного контролю". Автор документа — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський.

Мета — реформа державного екологічного контролю. Він усуває низку перешкод на шляху перевірок; посилює відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; встановлює істотний штраф за недопуск інспектора; прибирає дублювання повноважень між різними державними установами.

Що змінили до повторного першого читання:

  • Пропонується створити новий орган, який буде здійснювати контроль за дотриманням вимог і норм законодавства в сфері екологічного контролю. Чинний орган — Державну екологічну інспекцію — пропонують ліквідувати.
  • Закон не буде регулювати дотримання вимог ліцензійних умов. Цей пункт вилучили з першої версії законопроєкту.
  • Тривалість перевірок буде: не більше п'яти днів для суб'єктів середнього та незначного ступеня ризику, а на підприємствах зі значним ступенем ризику — не більше 15 днів.
  • Підприємства щорічно будуть зобов'язані подавати письмовий звіт про робочий час здійснення діяльності трудового колективу. Дедлайн — не пізніше 15 січня.
  • Про будь-які істотні зміни в роботі підприємства потрібно повідомляти в органи контролю не пізніше ніж через 12 годин після набуття такими змінами чинності.
  • Всі зарплати представників органів державного екологічного контролю розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Формулу визначено в законопроєкті.

У пояснювальній записці зазначено, що на реалізацію законопроекту знадобиться додатково близько 5 млн грн на збільшення витрат з держбюджету на оплату праці екоінспекторів.

  • Законопроєкт №4461 "Про території Смарагдової мережі". Автор законопроєкту — нардеп від "Слуги народу" Юлія Овчинникова.

Проєктом Закону передбачено:

  • зміну підходу до управління природоохоронною територією з "охорони" території до "збереження окремих природних поселень і природної фауни і флори" шляхом планування і реалізації заходів, які необхідні для підтримки або відновлення природних поселень і популяцій видів природної флори і фауни в сприятливому статусі збереження;
  • встановлення чітких критеріїв відбору територій Смарагдової мережі та визначення переліків видів флори і фауни, типів природних поселень, для яких визначаються території Смарагдової мережі;
  • функціонування Національного реєстру територій Смарагдової мережі та системи моніторингу статусу збереження типів природних поселень і видів природної флори і фауни;
  • розробка планів управління територіями Смарагдової мережі, що включають заходи по збереженню кожного пріоритетного виду флори і фауни та природного поселення;
  • впровадження механізму оцінки впливу на територію Смарагдової мережі;
  • створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони і використання природно-заповідного фонду, екології та Смарагдової мережі, збереження біорізноманіття.

Згідно з документом, процедуру ОВД (оцінки впливу на довкілля) на території Смарагдової мережі потрібно обов'язково здійснювати в процесі:

  • затвердження документів державного планування, що підлягають стратегічній екологічній оцінці в порядку і відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку";
  • здійснення землеустрою на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;
  • прийняття рішень про проведення запланованої діяльності, яка може мати негативний вплив на території Смарагдової мережі в порядку і відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на навколишнє середовище";
  • планування господарської діяльності в межах територій Смарагдової мережі, що не підпадає під дію Закону України "Про оцінку впливу на навколишнє середовище".

Також в документі зазначено, що сума витрат для реалізації положень законопроєкту на найближчі шість років складе 800 млн гривень, або 133 млн гривень на рік.

  • Законопроєкт 4167-д "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності". Автор — Кабінет міністрів України.

Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т . д.

Документ був зареєстрований ще в кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в рамках проєкту "Найкращі доступні технології та методи управління для України" (НДТМ), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.

Що він ще передбачає:

  • впровадження інтегрованого довкілевого дозволу на викиди для підприємств-забруднювачів;
  • визначення видів діяльності, які вимагають інтегрованого довкілевого дозволу;
  • вимоги щодо застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
  • моніторинг викидів і контролю суб'єктів господарювання, які отримали інтегрований довкілевий дозвіл.

У доопрацьованому документі промисловості пропонується більш тривалий період для впровадження НДТМ. підприємства матимуть понад 12 років, за умови отримання відступу в Міністерстві захисту навколишнього середовища і природних ресурсів.

"Крім того, Мінприроди та Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ забезпечать повну підготовку промислових підприємств і держслужбовців до запуску системи видачі інтегрованих екологічних дозволів на основі НДТМ згідно із законопроєктом №4167", — пояснили в Мінприроди.

  • Законопроєкт №5339 "Про вдосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Мета: регулює введення обов'язкових систем контролю викидів забруднюючих речовин, визначення якості атмосферного повітря і оцінки впливу його забруднення на здоров'я і життєдіяльність населення.

Законопроект передбачає:

  • основні вимоги для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, процедури видачі дозволу, підстав і порядку відмови, зупинення та анулювання дозволу на викиди;
  • тимчасове обмеження і неможливість перенесення суб'єктами господарювання виконання природоохоронних заходів, затверджених дозволом на викиди;
  • механізм видачі дозволу на викиди від обладнання, яке підпадає під дію регулювання Закону України "Про оцінку впливу на навколишнє середовище";
  • зменшення адміністративного тиску на суб'єктів господарювання та скорочення їхніх адміністративних витрат при підготовці документів для отримання дозволу на викиди, виключення корупційних ризиків;
  • визначення "фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі";
  • передає на рівень Мінприроди повноваження по затвердженню Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин;
  • визначення в законі нового виду порушення екологічного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря — необґрунтоване недопущення суб'єктом господарювання до проведення перевірок, органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері охорони повітря;
  • нове поняття — фонова концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
  • визначає ознаки стаціонарних джерел викидів, віднесених до першої групи обов'язкових до впровадження НДТМ.

У законі встановлюється максимально допустимий термін — 10 років для виконання заходів по скороченню викидів в атмосферне повітря. Він не підлягає продовженню.

  • Законопроєкт №4259 "Про охорону атмосферного повітря". Ініціатором став прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Мета документа: Створення умов для виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері охорони озонового шару та запобігання зміни клімату, а також адаптації законодавства України до законодавства ЄС про чистоту повітря.

"Закон України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, які шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату, проєктом Закону передбачено внесення змін до статті 16 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", — сказано в пояснювальній записці.

Запропоноване уточнення направлено на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС за вимогами Монреальського протоколу, який передбачає зобов'язання України скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, які шкідливо впливають на озоновий шар.

Відзначимо, що проєкт — технічний. Він має намір привести законодавство у відповідність з законом "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами і фторованими парниковими газами" в частині визначення правових та організаційних основ.

  • Законопроєкт №5650 "Про збереження лісів". Ініціатор — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Документ спрямований, в першу чергу, на вирішення двох блоків проблем в сфері охорони навколишнього середовища: збереження лісів і їх площі; усунення ризиків для біорізноманіття природних екосистем, які виникли в результаті земельної децентралізації.

Законопроєктом пропонується:

  1. визначити механізм збереження самосійних лісів;
  2. встановити заборону на оранку пасовищ і сінокосів на період до 2025 року;
  3. провести інвентаризацію відмінних від ріллі ділянок, які були передані з державної в комунальну власність з метою виявлення природоохоронних ділянок і вжиття заходів для їх збереження;
  4. надати Кабінету Міністрів право погоджувати зміну цільового призначення лісів на землях всіх категорій, право надавати в постійне користування ліси державної форми власності для ведення лісового господарства;
  5. ввести заборону на використання інвазивних видів дерев при лісорозведенні; спростити процедуру переведення земель приватної власності в землі лісового фонду;
  6. ввести механізм викупу державою земельних ділянок для збереження територій природно-заповідного фонду та ведення лісового господарства.
  • Законопроєкт №2351 "Про охорону тваринного і рослинного світу"
  • Законопроєкт №3576 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин".
  • Законопроєкт №4407 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки".

Документ був поданий Кабінетом міністрів, а головним розробником є ​​Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

Його мета — гармонізація українського законодавства з нормами ЄС, а саме імплементація Директиви 2012/18/ЄС про контроль загроз виникнення великих аварій, пов'язаних з використанням небезпечних речовин (Директива Севезо III).

Суть законопроєкту полягає в:

  • складанні процедури віднесення до об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН);
  • передачі функцій із забезпечення безпеки і захисту населення за межами ОПН на місцеві органи виконавчої влади;
  • визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПН і буде займатися передачею і отриманням інформації про об'єкти підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
  • вдосконалення координації між відповідальними органами;
  • зобов'язати суб'єктів господарювання самостійно припиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому сталася аварія;
  • скасування декларації безпеки на ОПН з заміною її на звіт про заходи безпеки на об'єктах підвищеної небезпеки, який готується за спрощеною процедурою, і забезпечення доступу до нього;
  • удосконалення процедури надання інформації після нещасного випадку на ОПО;
Читайте також
Верховна Рада схвалила регулювання викидів в повітря
Верховна Рада схвалила регулювання викидів в повітря

Метою закону є зменшення кількості шкідливих викидів у атмосферу

Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 6 липня: що розглянуть нардепи
Зʼявився порядок денний екокомітету ВРУ на 6 липня: що розглянуть нардепи

Нардепи розглянуть законопроєкт щодо використання піротехнічних засобів на період воєнного стану

Влада вивчила пропозиції бізнесу для "зеленого" відновлення України
Влада вивчила пропозиції бізнесу для "зеленого" відновлення України

Криворучкіна звернулася до колег з Європарламенту для отримання їхньої практики застосування та нормотворчого досвіду