Щоб радіоактивна пилова буря дійшла до Києва, потрібен смерч, який буде видно з Берліна, – радіобіологиня

Щоб радіоактивна пилова буря дійшла до Києва, потрібен смерч, який буде видно з Берліна, – радіобіологиня

Пилові бурі із зони відчуження не становлять загрози Києву, вважає Паренюк

Радіобіологиня Олена Паренюк розвінчала небезпеки радіоактивного забруднення Києва.

У своєму інтерв’ю виданню "УНІАН" кандидатка біологічних наук порівняла зони відчуження в Україні та Японії, а також спростувала ризики радіоактивного забруднення Києва.

Відповідаючи на запитання, чи не згорить Чорнобильський біосферний заповідник у черговій масштабній лісовій пожежі та чи не перетвориться він у пустелю, науковиця наголосила, що йдеться не про радіоекологію, а екологію загалом.

"Наші кліматичні зони зміщуються. Київ, Житомир були поліссям. Зараз Київ – це лісостеп. Агрономи звикли до того, що потрібно осушувати, а тепер доводиться зрошувати. Через зміни ми не можемо передбачити, що буде, якою буде екосистема. Зараз десь вимирає монокультура сосни, десь повертається болотиста місцевість", – пояснила Паренюк.

Водночас радіобіологиня згадала про лісову площу з деревостанів, які частково загинули внаслідок пожежі. Його досліджували ще в 2012 році, і відтоді вона так не заросла. Пісок там радіоактивний, але пилові бурі відкидаються, наголосила вона.

"Це просто пустеля. Найімовірніше, туди підповзуть лишайники, мохи. Це полісся, там не може бути піщаних дюн. Але поки тільки пісок. Він радіоактивний, але не може бути небезпечним для Києва. Щоб радіоактивна пилова буря дійшла до столиці, потрібен смерч, який буде видно з Берліна", – припустила Паренюк.

Утім, є інша небезпека. В офіційних колах говорять, що потрібно зробити водний шлях з Балтики до Чорного моря. Та для цього, зауважує вчена, потрібно поглибити річку Прип'ять. За її словами, радіоекологи не розуміють, як це можна обговорювати, куди подіти радіоактивний мул.

"Що п'ять років я приходжу на наради, слухаю, як планують розвиток зони відчуження. Поки найбільший крок – заповідник, це ривок вперед. Але важливо розібратися зі статусом території, з тим що зона залишається заповідником, що якоїсь миті не прийде черговий міністр і не скаже, наприклад: "А розгорнімо сонячні батареї". З одного боку, чому б і ні. Але з іншого – якщо вже це заповідник, то це заповідник", – каже Паренюк.

Вона також вказала на істотну відмінність між зонами відчуження в Україні та Японії. У нас зона відчуження повертається до природи, тоді як зона в Японії – урбаністичне середовище, резюмувала радіоекологиня.

Раніше ЕкоПолітика писала, що поблизу Чорнобиля виявили рекордний сплеск радіації. У Держагентстві запевнили: причина – перевірка датчиків.