Головним рушієм післявоєнної відбудови України має стати економіка, яка базується на принципах Європейського зеленого курсу (Green Deal).
Як сказано на сайті Асоціації, такий висновок зробили учасники круглого столу щодо зеленого відновлення України.
Зазначається, що повномасштабна війна не відвернула Україну від зеленого переходу.
"Насамперед український бізнес готовий долучатися до реалізації стратегії зменшення рівня викидів, але для цього мають бути створені відповідні умови як українською, так і європейською владою. Так, однією з найбільших перешкод для цього є зарегульованість екологічної сфери в Україні. Тож в третій редакції Білої Книги з реформування екологічної політики "Дерегуляція екологічного законодавства під час війни та реформи задля євроінтеграції" експерти Асоціації, окрім ключових євроінтеграційних реформ, зробили акцент на заходах дерегуляції для пришвидшення зеленого відновлення в Україні. Зокрема, мова йде про перегляд процедури ОВД, мораторій на підвищення екологічних нормативів, мораторій на підвищення ставок екологічного податку, спрощення звітності, реформування галузі надрокористування", — сказано у повідомленні.
Учасники круглого столу зробили висновок, що зруйновані через війну індустрії варто відновлювати уже з урахуванням екологічних стандартів.
"Ідея зеленого курсу полягає не в тому, щоб заважати роботі бізнесу, а пропонувати нові можливості", — зауважила депутатка Європейського парламенту Хільдегард Бентеле.
Підкреслюється, що в Європарламенті розуміють, що одномоментно виконати всі нормативи неможливо, тому будуть впроваджені поступові рішення, адже стратегічна довгострокова мета – декарбонізувати економіку, а не деіндустріалізувати її.
Президент Асоціації європейських дослідницьких центрів ВДЕ (EUREC) Райнер Дженсон вважає перспективними розвиток як ВДЕ, так і нового напрямку альтернативних джерел енергії, такого як зелений водень.
"Надійним партнером ЄС в сфері досягнення кліматичної нейтральності та енергетичної безпеки може стати Україна, яка ідеально підходить для досягнення цілей RePower EU. Завдяки своїм аграрним потужностям Україна має потенціал для виробництва біометану, який може стати заміною природного газу", — зазначено в повідомленні.
За оцінками консультанта з енергетики та клімату в Berlin Economics Рувена Штуббе, наразі економіка ЄС стикається з чотирма викликами в контексті енергетики та декарбонізації.
"Передусім це газове питання, бо наступної зими 2023-2024 років Європа може не накопичити достатньо газу для своїх потреб, незважаючи на те, що вже запущено в роботу нові СПГ-термінали. Водночас Україна має найбільше підземне сховище газу в Європі, тому співпраця між ЄС та Україною буде мати ключове значення для наповнення газових резервів ЄС та підвищення безпеки поставок для обох сторін", — відзначали учасники Круглого столу.
В EBA вважають, що також мають бути розроблені механізми пом’якшення цінового навантаження як для компаній, так і для домогосподарств.
"Дуже важко знизити ціни на енергоресурси, намагаючись зберегти стимули до економії газу та електроенергії. Мікрофінансова довгострокова підтримка з боку міжнародних партнерів відіграватиме вирішальну роль для України в цьому питанні", — підкреслили в Асоціації.
Як сказано в повідомленні, в Україні є потужні індустріальні компанії, які ще до 2022 зробили певні кроки для адаптації до зеленого курсу.
"В майбутньому український бізнес продовжить виконання екологічних вимог ЄС, але в умовах повномасштабної війни це надзвичайно складно. Тож бізнес сподівається на відкритий діалог з інституціями ЄС, щоб обговорити можливості для підтримки стратегій декарбонізації для відповідальних компаній", — підсумували в EBA.
Як повідомляла ЕкоПолітика, Єврокомісія розглядає можливість фінансування експертної допомоги для ефективної реалізації Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів до Орхуської Конвенції (РВПЗ) для України.
