У ЄБА назвали 4 ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні shutterstock

У ЄБА назвали 4 ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні

Ганна Велика

Відповідно до них, кліматична політика має стимулювати інновації та модернізацію промисловості, а не шкодити їй

Після громадського обговорення проєкту Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року та операційного плану до неї, експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) сформулювали 4 найголовніші умови ефективної кліматичної політики в Україні.

Свої пропозиції фахівці розмістили на сайті ЄБА.

Наводимо рекомендації для уряду, які вони сформулювали.

По-перше, не поспішати із запровадженням СТВ та забезпечити проведення регулярного діалогу із бізнесом щодо параметрів запуску та функціонування майбутньої системи торгівлі квотами (СТВ).

Експерти вважають, що необхідно провести ретельне планування та врахувати всі аспекти, адже подання даних про фактичні викиди СО2 підприємствами, які є основою для побудови СТВ та її ключових елементів, призупинене через війну. Відновити обов’язкове звітування планується лише у 2025-2026 рр. Тому запропонований урядом запуск пілотної фази у 2026 році не є реалістичним.

Експерти нагадали, що для якісного визначення таких параметрів СТВ, як розподіл квот, встановлення верхнього ліміту викидів, обов’язково потрібно мати дані про викиди від підприємств щонайменше за 3 роки.

Також вони зазначили, що СТВ має бути економічно вигідним для бізнесу, щоб стимулювати його до скорочення викидів.

По-друге, уникати дублювання платежів за викиди, адже запровадження СТВ не звільнить українських виробників, що експортують продукцію до ЄС, від необхідності сплачувати СВАМ. Це закономірно призведе до суттєвого підняття собівартості всієї продукції.

Експерти впевнені, що СВАМ має розглядатись окремо від СТВ. Вони висловили думку, що спроби впровадження СТВ в терміни до початку дії фінансових зобов’язань СВАМ у 2026 р. можуть призвести до колапсу підготовки і до СВАМ, і до СТВ з огляду на обмежені ресурси державних органів та бізнесу.

Фахівці ЄБА наполягають, що Україна має домагатися застосування СВАМ до українських товарів за декларативним принципом (без сплати податків) з урахуванням шкоди, завданої війною.

“Запровадження СТВ призведе до суттєвих викликів подальшого відновлення економіки не тільки через зростання фінансового навантаження на виробників продукції, а й через підняття вартості електроенергії, цементу, сталі та ряду інших груп продуктів, які критично важливі під час війни та відновлення”, – застерегли представники бізнесу.

По-третє, сприяти досягненню застосування СВАМ до України за декларативним принципом.

Експерти звернули увагу уряду, що чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виключні і неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені СВАМ. Фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди.

У такий спосіб можна знизити фінансове навантаження на бізнес та допомогти підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій.

Фахівці також закликали напрацювати новий організаційний механізм для перемовин з Єврокомісією, адже чинна Робоча група, яку створив уряд у 2021 р., так і не виробила консолідованої позиції української сторони щодо підходу у застосуванні СВАМ.

По-четверте, Міністерству економіки варто розпочати розробку українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн.

Фахівці зазначають, що такий механізм сприятиме захисту національних виробників і забезпечить однакові умову для всіх учасників ринку в Україні – як виробників, так і імпортерів. Він прискорить та спростить процес інтеграції ринку України в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС.

“Оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди СО2, запровадження вищеописаного механізму потрібно здійснювати якомога швидше, зокрема до моменту впровадження СТВ та до моменту потенційного набуття Україною членства в ЄС, зважаючи на очікувану довготривалість цих процесів”, – зауважили в ЄБА.

Представники бізнесу наголосили, що концептуально підтримують суттєві кроки уряду у розбудові кліматичного регулювання, але водночас застерегли, що без врахування 4 перелічених ключових умов вони будуть неефективними або ж взагалі залишаться тільки на папері.

Раніше ЕкоПолітика повідомляла про застереження ЄБА, що у нинішніх умовах фінансове навантаження від CBAM буде надмірним для української економіки.

Також ЕкоПолітика публікувала прогноз від ЄБА, згідно з яким Україні знадобиться 10 років для створення ринку торгівлі квотами на викиди.

 

Читайте також
Є дві необхідні передумови запуску Системи торгівлі викидами в Україні, — Ольга Бойко
Є дві необхідні передумови запуску Системи торгівлі викидами в Україні, — Ольга Бойко

Доцільно проєктувати параметри системи української СТВ максимально наближено до європейської моделі

В ЄБА вказали на критичні прогалини в нових правилах фіксації екошкоди
В ЄБА вказали на критичні прогалини в нових правилах фіксації екошкоди

Ймовірно, Постанова першочергово спрямована на запровадження нового виду позапланових екологічних перевірок

Рушієм післявоєнної відбудови має стати економіка за принципами Green Deal — EBA
Рушієм післявоєнної відбудови має стати економіка за принципами Green Deal — EBA

Наразі економіка ЄС стикається з чотирма викликами в контексті енергетики та декарбонізації

В EBA вказали на прогалини законопроєкту "Про державну систему моніторингу довкілля"
В EBA вказали на прогалини законопроєкту "Про державну систему моніторингу довкілля"

Розробників закликали доопрацювати законопроєкт №7327 відповідно до пропозицій бізнес-спільноти