Рубки переформування: в Кабміні створили ще одну загрозу українському довкіллю shutterstock

Рубки переформування: в Кабміні створили ще одну загрозу українському довкіллю

Олександр Побел

Уряд може перетворити рубки переформування на спосіб масової заготівлі товарної деревини

Два роки тому в Кабінеті Міністрів України оголосили початок реформи лісової галузі. Представники Уряду, говорячи про її перебіг та результати, часто акцентують на зростанні прибутків від реалізації деревини. Масштаби рубок лісу й надходження коштів можуть збільшити завдяки постанові № 454 “Деякі питання ведення лісового господарства у період дії правового режиму воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №724”. Кабмін затвердив її 23 квітня. 

Документ дозволяє проводити рубки переформування не лише в штучних одновікових лісах, а взагалі в будь-якому лісі, якщо основна маса одного виду дерев займає від 70% площі.

Рубки переформування призначені для перетворення штучного одновікового лісу в мішаний ліс, подібний до природного: вирубуються окремі дерева і на їх місце підсаджують дерева іншого виду й віку. Так поступово ліс стає повноцінною екосистемою.

Але захисники природи б’ють на сполох – через зміни щодо рубок переформування українські старовікові ліси опинилися перед загрозою зникнення. В ситуації розібралася ЕкоПолітика.

Що не так з постановою?

Представники природоохоронних організацій виступили проти постанови №454. Вони вважають, що зміни щодо застосування рубок переформування збільшать рубки природних старовікових лісів, адже лісівники зможуть рубати ліс будь-де, навіть у заповідних зонах.

"Існує ризик, що нова норма необґрунтовано збільшить рубки та посилить корупційні прояви в галузі. Разом з тим нова редакція норми суперечить євроінтеграційним зобов'язанням України та загострює ймовірність чергових міжнародних скандалів у випадку заготівлі деревини у старовікових природних лісах та інших цінних лісових екосистемах", – зазначили у WWF-Україна.

Народна депутатка Юлія Овчинникова у коментарі ЕкоПолітиці розповіла, що минулого року рубками переформування незаконно вирубали 62 тисячі кубометрів лісу.

"У 2023 році моя команда спільно з ГО "Українська природоохоронна група" провела розслідування. Ми виявили 204 незаконні рубки в різновікових та різновидових лісах обсягом понад 62 000 кубометрів. Це десь 1800 фур деревини. Наразі по цьому факту ведеться кримінальне провадження", – повідомила нардепка.

Овчинникова надіслала в Міндовкілля свої пропозиції щодо рубок переформування, але відповіді на них поки що не отримала. За її словами, ніяких документів з лісовпорядкування зазначеного виду рубок протягом останнього місяця поки що не погоджували. Але й не вносять зміни до постанови №454, які б обмежили рубки переформування виключно лісами штучного походження.

Нардепка зазначила, що наразі важко встановити, чи проводяться в природних лісах рубки переформування, тому що лісівники приховують інформацію.

"Держлісагентство та Міндовкілля проігнорували мої пропозиції до постанови, якою був запроваджений електронний лісорубний квиток. Ми просили оприлюднювати копії документів, які подавались для його отримання. Проте лісівники вирішили це далі приховувати. Тому ані я, ані громадськість не може перевірити онлайн: в природному лісі рубають чи в штучному", – повідомила Овчинникова.

Суперечливі норми постанови

Постанова №454 офіційно несе в собі й велике благо для українських лісів: документом заборонили суцільні рубки головного користування у гірських лісах Карпат. Але заборона почне діяти лише через три роки – у 2027 році.

"Це дійсно означає, що "лисих" Карпат ви більше не побачите", – наголосили в пресслужбі Державного агентства лісових ресурсів.

В Українській природоохоронній групі вважають, що інформація про зазначену заборону суцільних рубок є маніпуляцією, оскільки завдяки постанові ліс рубатимуть скрізь, де заманеться.

"Фрази "суцільні рубки будуть заборонені" або "лисі Карпати більше не побачите" – відверта брехня. Суцільні рубки нікуди не дінуться, просто будуть називатись по іншому", – наголосив керівник експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.

Сумні наслідки

Юлія Овчинникова стверджує, що дії посадовців лісової галузі, призводять до деградації штучних лісів.

"Замість проведення рубок переформування в штучних лісах рубали там, де цінніша деревина. Наприклад, замість того, аби адаптувати штучні ліси до змін клімату, деякі львівські лісівники перетворили природні заповідні та захисні високогірні ліси в місце для комерційної заготівлі деревини", – зазначила нардепка.

Овчинникова додала, що наслідки зловживань під час рубок будуть невтішними й для процесу інтеграції України в Європейський Союз.

“Наступного року набирає чинності новий регламент ЄС щодо знеліснення – EUDR. Згідно з ним на ринки ЄС не буде допускатись деревина, заготовлена в незаконний і несталий спосіб. Чим більше проблемних рубок – тим гірший статус країни з погляду ЄС. Якщо Україна потрапить в зону високого ризику – то це буде проблема в тому числі для деревообробників. Вони будуть вимушені проводити тривалі й вартісні додаткові перевірки незалежними експертами", – зазначила народна депутатка.

Читайте також
В Україні через три роки остаточно заборонять суцільні рубки лісу в Карпатах
В Україні через три роки остаточно заборонять суцільні рубки лісу в Карпатах

Нова постанова запроваджує чітку систему контролю та спрощує процес відновлення лісів після бойових дій

Підприємства, які займаються обробленням відходів, можуть опинитися поза законом
Підприємства, які займаються обробленням відходів, можуть опинитися поза законом

В Україні жоден сміттєвий полігон не отримав дозвіл на оброблення відходів

Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець заробив більше мільйона за 2023 рік: дані з декларацій
Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець заробив більше мільйона за 2023 рік: дані з декларацій

В Україні завершилася кампанія подання електронних декларацій за 2023 рік

Шмигаль анонсував реформу уряду та скорочення кількості міністерств
Шмигаль анонсував реформу уряду та скорочення кількості міністерств

У 2022 році в Україні кількість міністерств планували скоротити до 12