Комітет з питань екологічної політики та природокористування у 2022 році провів 40 засідань, на яких нардепи винесли на розгляд Верховної Ради 13 законопроєктів і 2 проєкти постанови. Проте частина документів була затверджена без обговорення. Також протягом року в екокомітеті відбулися кадрові зміни, а деякі його члени потрапили в скандали.
Про результати роботи комітету у 2022 році читайте далі в матеріалі ЕкоПолітики.
Законодавство
У річному звіті екокомітету за 2022 рік зазначається, що Верховна Рада прийняла 16 законів, які підготував екокомітет. Серед них:
- Закон №5723 "Про Загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вода України" на 2022 - 2026 роки". Він покликаний забезпечити розвиток та реконструкцію систем централізованого водопостачання та водовідведення, а також якісну питну воду для населення в достатній кількості;
- Закон №2207-1-д "Про управління відходами", який запустив "сміттєву" реформу та імплементацію європейських норм;
- Закон №5650 "Про збереження лісів" для збереження самосійних лісів;
- Закон №5339 "Про удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря". Документ встановлює: основні вимоги для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, механізм видачі дозволу на викиди від устаткування, яке підпадає під дію регулювання Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" тощо. Проте, як зазначила президентка Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) Людмила Циганок, документ ще більше зарегульовує дозвільну сферу та ускладнює відновлення зруйнованих підприємства та інфраструктури після закінчення воєнного стану;
- Закон №6477 "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів". Цей євроінтеграційний закон імплементує положення Регламенту ЄС №166/2006 і надасть можливість кожному ознайомитися з екологічною інформацією підприємства;
- Закон №5159 "Про порядок здійснення стратегічної екологічної оцінки", який вводить відповідальність за порушення стратегічної екооцінки;
- Закон №4187 "Про удосконалення законодавства у сфері користування надрами", який покликаний створити прозору, просту та зрозумілу систему користування надрами, а також зменшити надмірний державний вплив на галузь. Член екокомітету Павло Якименко зазначив, що реформа надрокористування стане фундаментом для відбудови України після війни. Вона зробить галузь інвестиційно привабливою, правила – чіткими та прогнозованими, а діяльність надрокористувачів – прозорою та швидкою;
- Закон №8037 "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією", що приведе ринок хімікатів у відповідність до європейських норм.
Серед прийнятих документів одним з найбільш довгоочікуваних був законопроєкт №2207-1-д “Про управління відходами”. До його ухвалення сфера функціонувала за нормами 1998 року.
"Всі хто дотичний до цієї сфери знають, наскільки складним було прийняття цього закону, його подання, розгляд в двох скликаннях. Сам закон є компромісним з боку бізнесу, влади та тих стейкхолдерів, які були долучені до прийняття та розробки цього закону", – сказав голова екокомітету Олег Бондаренко.
Законопроєкт №2207-1-д розробляв заступник голови екокомітету Олександр Маріковський спільно з командою. Під час роботи над документом нардеп звинуватив екологічний комітет і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів в саботажі роботи стосовно нього. А Маріковського звинувачували в затягуванні сміттєвої реформи та неоприлюдненні документу. Також він мав конфлікт з Олегом Бондоренком. У січні 2022 року екокомітет відсторонив Маріковського від роботи над законопроєктом №2207-1д, який доопрацьовував народний депутат Павло Якименко.
Засновниця та голова ініціативи "Україна без сміття" Євгенія Аратовська назвала швидке прийняття законопроєкту, через тиждень після засідання екокомітету, маніпуляцією. На її думку, документ містить низку корупційних норм, дозволяє захоронення відходів, встановлює монополію перевізників та інші суперечливі положення.
Екокомітет та бізнес
Координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко у своєму блозі на MIND UA розповіла, що бізнес-спільнота високо оцінює кроки влади на підтримку бізнесу, який продовжив роботу попри війну. Очільники Міндовкілля та екокомітету були одними з перших, що запропонували бізнесу свою підтримку.
Так для дерегуляції до кінця воєнного стану встановлено:
- мораторій на проведення планових екологічних перевірок (постанова Кабінету міністрів України №303). Це призупинило роботу над законопроєктом №3091 “Про екологічний контроль” та змусило екокомітет переробляти документ докорінним чином;
- отримання екологічних дозволів переведено в декларативний формат (постанова КМУ №314);
- відтерміновано строки подачі екологічної звітності (закон №2115);
- перенесено запровадження нових екологічних нормативів для металургії та скляної промисловості (постанова КМУ №1341);
- надано можливість не сплачувати екоподатки підприємствам, що знаходяться в зонах ведення бойових дій або в окупації (закон № 2120-IX і постанова КМУ №1364).
Проте екокомітет не зміг повністю підлаштуватися під реалії війни.
Як зазначила Бойко, в Україні досі не врегульована процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Підприємства проходять всі етапи ОВД, попри серйозні ризики для життя та здоров’я співробітників, адже відхилення від процедури можуть стати підставою для визнання висновку з ОВД не дійсним. Фактично наразі ОВД здійснюється в ручному режимі.
Циганок також наголошувала, що прогалини в процедурі ОВД, серед іншого, сповільнювали вихід України з паливної кризи навесні 2022 року. Основні зауваження фахівців ПАЕУ до процедури стосувалися:
- термінів її проведення;
- невідповідності директивам ЕС;
- відсутності належного моніторингу результативності процедури;
- корупційної складової.
Окрім того, у 2022 році дещо призупинився процес моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у рамках створення ринку торгівлі парниковими квотами.
“Гострі кути”
Бойко підкреслила, що у 2022 році було схвалено низку “сумнівних ініціатив”, зокрема постанову КМУ №836 без громадського обговорення. Постанова збільшує "поріг входу" надрокористувача на ринок і підвищує його подальші витрати.
Серед суперечливих ініціатив вона також назвала ухвалення законопроєкту №5339 “Про удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”. Документ містить елементи так і не прийнятих реформ промислового забруднення та державного екологічного контролю.
Бойко пояснила, що окрім зупинення дії дозволу без суду та примусової екомодернізації у визначені державою короткі строки без права відтермінування, підприємства змушені подавати висновок з ОВД, навіть якщо підприємство почало працювати задовго до появи цієї процедури, та зобов’язані встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів. Нові зобов’язання все ж мають бути відкладені на повоєнні часи.
Кадрові зміни
6 жовтня Верховна Рада проголосувала за зміни щодо кількісного та персонального складу комітетів парламенту. Маріковський став членом Комітету з питань економічного розвитку. З 24 жовтня новими членами екокомітету стали Віктор Чорний, Сергій Магера, Валентина Короленко, та Роман Соха.
За час роботи в екокомітеті Маріковський став учасником декількох скандалів з іншими народними депутатами. Він звинуватив нардепа Антона Яценка в особистій зацікавленості в затягуванні прийняття законопроєкту “Про відходи”. А також Яценка та народного депутата Олександра Юрченка у підтримці неефективних реформ під час підготовки альтернативного варіанту законопроєкту №2207-1-д.
Такими були основні результати роботи екокомітету у 2022 році. Попри низку неоднозначних ініціатив та виклики воєнного часу комітет зміг продовжити свою діяльність і прийняти декілька важливих законів. Це свідчить про те, що є розуміння необхідності реформування екологічної політики Верховної Ради і України.
