Витрати на дозволи, а не розвиток: названо недоліки закону "Про регулювання викидів"

Витрати на дозволи, а не розвиток: названо недоліки закону "Про регулювання викидів"

Катерина Бєлоусова

Міндовкілля зможе приймати рішення щодо зупинки господарської діяльності

В Україні новий закон щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (законопроєкт №5339) ще більше зарегульовує дозвільну сферу та ускладнює відновлення зруйнованих підприємства та інфраструктури після закінчення воєнного стану.

Кошти підприємств варто спрямувати на відновлення їх роботи, інфраструктури, екологічну модернізацію, а не на процедури щоразового оформлення нових дозволів, заявила президентка ПАЕУ Людмила Циганок в пресрелізі.

Отримання нових дозволів на викиди забруднюючих речовин займає 4-6 місяців. Окрім того, закон має ризики зловживань контролюючих органів.

Під вплив нового закону підпадає близько 35000 підприємств.

Документ закріпив на законодавчому рівні положення підзаконних нормативно-правових актів, зокрема:

  • необхідність підприємства контролювати ефективність роботи газоочисних установок та обладнати місця збору проб для вимірювання газопилового потоку;
  • порядок видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на викиди та призупинення господарської діяльності підприємства;
  • методику розрахунку шкоди за понаднормові викиди в атмосферне повітря, тощо.

Однак закон встановлює зобовʼязання, які ще більше зарегульовують дозвільну сферу, а саме:

  • отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від малих джерел викидів (нормальна світова практика);
  • у разі виникнення додаткових малих джерел викидів на проммайданчику потрібно оформлювати нові дозволи на викиди, хоча було б достатньо вносити корегування в діючі дозволи на викиди (зайвий регуляторний тиск).

У зв’язку з відновленням зруйнованих підприємств та інфраструктури, а також із заходами  посилення пожежної, противибухової, промислової безпеки та оперативного відновлення пошкоджених об’єктів у військовий час, утворюються тисячі нових малих джерел (для прикладу):

  • протипожежні ящики з піском;
  • невеликі верстати, пайка в приміщеннях;
  • зварювальні, фарбувальні пости тощо.

“Викидів забруднюючих речовин з таких малих джерел декілька сотень грамів на рік, екоподатку на декілька гривень на рік. Їх облік та адміністрування екологічно та економічно недоцільні”, – пояснила Циганок.

Вона також додала, що враховуючи кадрові складнощі (недостатність кадрів, потреба використання трудових ресурсів на більш важливих об’єктах та роботах) через військові події та економічний занепад,  вимога призведе до невиправданих зайвих витрат ресурсів підприємств. Їх можна було б спрямувати для стабілізації промислових підприємств та працівників, відновлення роботи промислових об’єктів економіки.

“Кошти промислових підприємств варто спрямувати на відновлення їх роботи та інфраструктури, реальну екологічну модернізацію, збереження кадрів, посилення рівня захищеності  від руйнувань пов’язаних з бойовими діями тощо, а не на процедури щоразового оформлення нових дозволів на викиди лише через появу нового "ящика з піском" для цілей пожежогасіння”, – зазначила Циганок.

В ПАЕУ попереджали про ряд прихованих ризиків законопроєкту, зокрема корупційного характеру.

Так, під час розгляду законопроєкту № 5339 до другого читання в екокомітеті Верховної Ради, було враховано дві поправки, які передбачають можливість зупинення дії дозволу на викиди (де-факто зупинення господарської діяльності) за рішенням Міндовкілля.

В пресрелізі підкреслили, що вказані положення є необґрунтованим встановленням та розширенням дискреційних повноважень Міндовкілля.

“Вбачаємо проблему в відсутності необхідної критичної маси зацікавлених в реальних змінах, латентності фахівців-практиків та недостатній активності і медійності самих підприємств”, – сказала Циганок.

Нагадаємо, 9 липня Верховна Рада України схвалила в цілому законопроєкт №5339 щодо регулювання викидів в повітря.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, експерти зробили висновок, що процедура ОВД в Україні не досягає задекларованих в законі цілей — зменшення впливу на довкілля, а кошти на її проведення витрачаються неефективно.

Читайте також
Верховна Рада не розглянула закон щодо регулювання викидів в повітря
Верховна Рада не розглянула закон щодо регулювання викидів в повітря

Екокомітет врахував більшість зауважень Головного юридичного управління

Законопроект про "Про охорону атмосферного повітря" відводить на зменшення викидів 7 років
Законопроект про "Про охорону атмосферного повітря" відводить на зменшення викидів 7 років

Зміни, внесені до законопроекту "Про охорону атмосферного повітря" збільшують обов’язки підприємців і зменшують терміни на виконання

Екокомітет підтримав законопроєкт із високими корупційними ризиками
Екокомітет підтримав законопроєкт із високими корупційними ризиками

Документ є негативний для енергетичної галузі

EBA закликала Раду не саботувати реформ у сфері промзабруднення та екоконтролю
EBA закликала Раду не саботувати реформ у сфері промзабруднення та екоконтролю

Підтримка законопроєкту № 5339 призведе до втрати щонайменше €20 млрд інвестицій для екомодернізації та появи корупційних ризиків