Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підготувало проєкт Закону України "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів" та вже передало його на погодження до юридичного департаменту міністерства.
Про це під час обговорення цього законопроєкту повідомив начальник управління охорони навколишнього природного середовища та запобігання промисловому забрудненню Мінекономіки Богдан Семененко.
Основні положення законопроєкту про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ), озвучені посадовцями під час заходу, наступні:
- Текст українського законопроєкту зробили максимально відповідним Директиві 2003/87/ЄС про СТВ ЄС. Велику паузу між попереднім обговоренням і сьогоднішнім у Мінекономіки пояснили саме роботою над максимальною імплементацією європейських норм, щоб після вступу України до Євросоюзу не виникла необхідність кардинально переробляти вітчизняний закон про вуглецевий ринок.
- У розрахунку базової ціни квоти буде використовуватися менший відсоток від ВВП, ніж у країнах ЄС, оскільки витрати України на оборону значно вищі за європейські.
Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
- Всі надходження в рамках НСТВ спрямують у новостворений спеціальний фонд державного бюджету — Фонд декарбонізації. І у нас, і в інших гостей заходу виникло питання щодо доцільності створення ще одного фонду, оскільки бюджетна програма та акціонерне товариство з аналогічною назвою та надходженнями до них екоподатку вже існують. Заступник Міністра Олександр Краснолуцький відповів, що це питання дискусійне, але наразі з певних міркувань зупинилися на варіанті нового фонду.
- Запроваджується механізм, за яким підприємства зможуть використати 90% від суми платежів у межах НСТВ для реалізації власних проєктів із декарбонізації. Обов’язкові умови для таких проєктів: ринкова, не завищена вартість, доведений ефект декарбонізації.
- Дозволи на викиди парникових газів будуть видаватися на платній основі. Прибуток від їх продажу надходитиме до державного бюджету. Вартість такого дозволу складатиме 5 прожиткових мінімумів.
- Одночасно із запровадженням НСТВ посадовці планують запустити національний механізм коригування викидів вуглецю на кордоні за принципом CBAM. Для цього розроблять окремий закон про вуглецеве мито. Його основна мета — захистити вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції іноземних виробників. Для підтримки експортерів на третіх ринках із нульовим або низьким карбоновим тягарем планують надавати безкоштовні квоти на частку такого експорту.
Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
- Україна поки не планує перераховувати 25% доходу від НСТВ, як це передбачено Директивою 2003/87/ЄС, до фондів ЄС. Існує ризик, що кошти з країни підуть, а вітчизняний бізнес фінансування від цих європейських установ так і не отримає. Але Мінекономіки вестиме перемовини після запуску НСТВ у 2028 році про можливе фінансування з фондів ЄС для модернізації українських підприємств.
Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Протягом місяця у Мінекономіки розраховують отримати зауваження та пропозиції як від бізнесу та громадськості, так і від ЄС щодо розробленого законопроєкту. Наприкінці травня — на початку червня посадовці планують підготувати фінальну версію законопроєкту про СТВ, який передадуть до Верховної Ради.
Мінекономіки також визначило кількість необхідних підзаконних нормативно-правових актів для реалізації закону про СТВ і почало їх розробку.
Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Раніше ЕкоПолітика підготувала розгорнутий матеріал про те, як Україна готується до запуску власної СТВ.
