Дію європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) планують розширити ще на понад 400 видів імпорту зі сталі й алюмінію. В такий спосіб у ЄС хочуть ліквідувати лазівки для обходу вуглецевого мита.
Про це повідомили у Financial Times.
Декарбонізація промисловості коштує доволі дорого для європейського бізнесу. Тож такий крок зумовлений підтримкою конкурентоспроможності внутрішніх підприємств перед імпортом із країн, де кліматична політика не настільки сувора.
Загалом механізм СВАМ запрацював з 1 січня 2026 року. Він зобов’язує імпортерів сталі, заліза, алюмінію, добрив, цементу й водню сплачувати за викиди СО2, спричинені виробництвом продукції.
Розширений список товарів
Ще торік Єврокомісія пропонувала внести до списку СВАМ 180 видів продукції. Ідеться про ті товари, які містять значну частку металу. Зокрема це стосується садового інвентарю, пральних машин, вилкових навантажувачів. З ініціативи країн ЄС до переліку додали ще 200 товарів.
За попередніми оцінками, додаткове мито у межах CBAM щорічно поширюватиметься на продукцію вартістю близько €160 млрд.
У ЄС переконані, що це не дозволить імпортерам обходити оплату за викиди, просто переробивши метал в інший готовий виріб.
Орієнтовно, розширений перелік продукції, імпорт якої підлягатиме оплаті за СВАМ, почне діяти з 2028 року. Проте спершу це рішення має затвердити Європейський парламент.
"Це дійсно чудова новина для підвищення рівних умов конкуренції. Промисловість справедливо просила про ці фундаментальні зміни. Ми швидко їх впроваджуємо", — заявив Financial Times єврокомісар з питань клімату Вопке Гукстра.
Критика з-за кордону
Вуглецеве мито зумовило хвилю обурення з боку урядів, які імпортують свою продукцію до ЄС. На їхню думку, СВАМ тисне передусім на бідні країни. Замість того, щоб отримати власний ресурс на декарбонізацію, вони вимушені через мито залишати частину доходів у Європі. Таку позицію висловив, наприклад, Мозамбік, який залежить від торгівлі алюмінієм із Євросоюзом.
Як раніше повідомляла ЕкоПолітика, через СВАМ українська металургія вже втратила від 17 до 93% експорту в першому кварталі 2026 року.
