Поняття "зелений офіс" може викликати досить різні асоціації. Якщо ввести цю фразу в пошуковику, він видасть безліч майже одноманітних зображень офісів у яких багато світла, вільного простору та зелених рослин. Але "зелений офіс" – це не просто офіс з рослинами, це значно складніша система. У 2012 році був створений навіть окремий стандарт "СОУ.ОЕМ 08.036.067:2012 Зелений офіс. Екологічні критерії та метод оцінювання життєвого циклу".
ЕкоПолітика вирішила розібратися, у чому він полягає та чи можуть "зелені офіси" поширитися в Україні.
Що таке зелений офіс?
Загалом "зелений офіс" – це система, що передбачає раціональне використання ресурсів та зменшення негативного впливу на довкілля. Складається вона з багатьох елементів.
- Збереження енергії:
- Енергоощадні електронні прилади та освітлювальні елементи;
- Датчики руху;
- Світло та прилади необхідно вимикати, коли у них нема потреби;
- За можливості, використовувати відновлювані джерела енергії.
- Збереження водних ресурсів:
- Встановити прилади обліку води;
- Контролювати справність сантехніки.
- Теплозбереження:
- Утеплення приміщення;
- Заміна вікон та дверей (на ніч їх варто закривати шторами чи жалюзі);
- Встановлення терморегуляторів на батареях;
- Зелений друк:
- Перехід на електронний документообіг;
- Якщо є необхідність друкувати документи – користуватися двостороннім друком;
- Закупівлі:
- Варто позбутися одноразових речей.
- Канцтовари, папір, мийні засоби, меблі варто обирати, орієнтуючись на екологічні маркування;
- Поводження з відходами:
- Зменшення кількості відходів;
- Сортування сміття.
І це – ще не повний перелік.
"Зелений офіс — це перш за все система управління. – говорить заступник голови технічного комітету стандартизації ТК 82 "Охорона довкілля" Світлана Берзіна. – Тобто, вимоги до зеленого офісу повинні бути інтегровані в систему управління організації. Кожен працівник цієї організації має вносити свій внесок в досягнення певних цілей, для того, щоб відповідати певним показникам. Це питання ментальності у внутрішньому середовищі організації, робота з персоналом над постійним вдосконаленням і зміною звичок. Тоді вимоги зеленого офісу не будуть сприйматися як якесь обтяження і "головний біль".
У чому переваги зеленого офісу?
Головна перевага "зеленого офісу" для компанії – прогресивний імідж. Пройти сертифікацію за стандартом не так просто, тому якщо компанія все ж виконала всі умови – це безперечний плюс в очах партнерів та клієнтів.
Окрім цього, "зелений офіс" дає можливість зекономити кошти. Якщо компанія використовує менше світла, води, теплових ресурсів – це значить, що за ці послуги у кінці місяця прийдуть менші рахунки. Якщо відмовитися від використання одноразових речей, друкувати на обох сторонах листка паперу – у меншу суму обійдеться закупка. А якщо сортувати сміття і здавати сировину – це ще й принесе додаткові кошти.
Не менш важливий "зелений офіс" і для самих працівників, адже він безпосередньо зменшує негативний вплив на їхнє здоров’я. Загалом, робота в офісі – це низька якість повітря, шуми від техніки, підвищений електромагнітний фон, нестача денного світла, погана іонізація повітря, агресивне візуальне середовище та інше.
Як зазначає у одній зі своїх статей Берзіна, люди, які працюють у "зелених офісах", рідше скаржаться на хвороби, ніж працівники звичайних. Це довели австралійські науковці. Вони провели дослідження, під час якого проаналізували відповіді працівників, які працюють у "зелених" та звичайних офісах, щодо їхньої задоволеності та стану здоров’я. Опитування охоплювало 351 респондентів, які працюють у 10 екологічно сертифікованих ("зелених") офісах та 159 респондентів, які працюють у 11 звичайних офісах. За отриманими даними, працівники звичайних офісів суттєво частіше скаржилися на втому, головний біль, зниження уваги та біль у м’язах.
Хто вже впровадив "зелений офіс" в Україні?
Нам вдалося відшукати лише три компанії, які змогли пройти сертифікацію за стандартом. Це український офіс французького виробника шин Michelin та українські компаній ТОВ "Спецбудплюс" та ТОВ "Північно-Український будівельний альянс".
"Наша компанія розуміє важливість питань екології в сучасному світі та їхню особливу значущість для будівельних компаній. – зазначила під час вручення сертифікату заступник директора з радіаційної безпеки та охорони праці ТОВ "Північно-Український Будівельний Альянс" Світлана Демченко. – Це, в першу чергу, зменшення впливу на навколишнє середовище, раціональне використання ресурсів, оптимально комфортне та здорове середовище для працівників. Проходження екологічної сертифікації стало внеском у формування іміджу нашої компанії і черговим кроком на шляху до підтвердження екологічної і соціальної відповідальності бізнесу!"
Чому ж так мало компаній замислюється про відповідність екологічним стандартам? Берзіна пов’язує це з низькою екологічною грамотністю населення загалом:
"Коли я спілкуюся з представниками японського бізнесу, чи з представниками європейських виробників і задаю їм питання: навіщо ви це робите, впроваджуєте зелені офіси, сертифікуєте екологічно свою продукцію? Вони дуже здивовано мені кажуть: з якої ви країни взагалі приїхали, звідки ви взялися, що задаєте такі дурні питання? Тобто, якщо ми не будемо цього робити, ми не будемо жити, ні як бізнес, ні як люди в цьому середовищі", – говорить експертка.
Чи будуть "зелені офіси" у держустановах?
Як розповідає Берзіна, зелений офіс може бути впроваджений у будь-яку організацію, навіть у державну. Зокрема у Німеччині "зелений офіс" існує і на рівні Бундестагу та урядових органів.
"Вони пишаються цим. І це створює ефект хвилі, коли суспільство, бізнес, дивлячись на гарні приклади органів влади, робить це самостійно".
Що ж до України, то у нас цей стандарт навряд чи скоро приживеться. Коли ми зверталися з запитами про можливість створення зеленого офісу до органів влади, які займаються екологічною політикою, далеко не усі розуміли, про що йдеться, та що саме вони могли б робити у цьому напрямку.
До прикладу, коли ми поцікавилися у Кабінеті міністрів про можливість створення "зеленого офісу" на їхній базі, наш запит перенаправили до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Який стосунок має Держенергоефективності до організації простору урядової будівлі – не зрозуміли ні ми, ні самі представники агентства.
Відповідь на запит ми все ж отримали. Щоправда, інформації про Кабмін у ньому не знайшли.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України відповіли більш конкретно та зазначили, що кроки на шляху до "зеленого офісу" у них є:
"Укладено договір щодо надання послуг з обслуговування адміністративних приміщень, який передбачає заміну люмінесцентних ламп на LED лампи, що мають вдвічі більшу світловіддачу при рівному енергоспоживанні, рідше виходять з ладу, повністю екологічно безпечні та мають значно меншу потужність електроспоживання. Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України уклало договір щодо надання послуг з прибирання, яким передбачено вимоги екологічних критеріїв на мийні засоби відповідно до стандарту ДСТУ ISO 14024".
Крім цього у Міндовкілля відзначили, що при закупівлях товарів встановлюють вимоги екологічної сертифікації та маркування щодо відповідності енергозберігаючих якостей, а також інформують персонал про екологічні аспекти можливого впливу їх роботи на рівень споживання ресурсів.
Заступник голови Комітету Верховної ради з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський на початку своєї каденції заявляв, що "зелений офіс" може з’явитися і у стінах їхнього комітету. Щоправда, втілити ідею поки не вийшло. Зі слів депутата, у всьому винен коронавірус:
"COVID. Доступ аудиторів до приміщень Шовковична 2 та 4 обмежено досі", – відповів Маріковський на своїй сторінці у Facebook.
Хоча багато компаній та державних установ періодично звітують про те, які успіхи вони мають у боротьбі за довкілля, на практиці обрати стандарт "зеленого офісу" та працювати за нами наважуються лише одиниці. Ймовірно, бізнес більше б цікавився цим стандартом, якби бачив перед собою приклад органів влади. Але те нерозуміння, з яким ми зіткнулися при підготовці матеріалу, яскраво демонструє: "зелені офіси" в держустановах явно не в пріоритеті. Тому поки вони існуватимуть у нас у формі винятків, а не правила.
