Притоку Дніпра захопила "водяна чума": пояснили, у чому небезпека

Притоку Дніпра захопила "водяна чума": пояснили, у чому небезпека Володимир Триліс / Facebook
Олена Яценьо

Ситуація викликала занепокоєння екологів

У селищі Козин Обухівського району (Київська обл.) притока річки Дніпро вкрилася екзотичною рослиною — водяним гіацинтом, який ще називають "водяною чумою" через стрімке поширення.

Екологи й гідробіологи застерегли, що поява цієї рослини може обернутися екологічною катастрофою. Свої побоювання науковці висловили в сюжеті ТСН.

На думку вчених, гіацинт міг потрапити у відкриту водойму з приватних будинків, оскільки через красу рослини люди активно купують її та розводять у ставочках.

"Від однієї рослини може бути ціла купа пагонів. Вони дуже легко відламуються — і щойно він відламався, то далі собі може уже пливти й утворювати нові зарості", — розповів гідробіолог Володимир Триліс.

За його словами, гіацинт виростає до 50 сантиметрів над водою і не має коренів, тому легко та швидко переноситься з місця на місця. Так сталося і з тим, який поширився в Козині, — тепер його вітром несе у Дніпро.

Владимир Трилис / Facebook

Науковці стверджують, що поширення цієї рослини становить серйозну небезпеку для дніпровської екосистеми.

"Швидкі зміни в екології — це зазвичай дуже погано. Це потягне за собою зміни безхребетних, риб, тобто ці екологічні ланцюжки дуже довгі. Які будуть наслідки — передбачити дуже важко", — зазначив Триліс.

Небезпеку "водяної чуми" для відкритої водойми підтвердили й у розсаднику квітів: кажуть, що гіацинт популярний останні п'ять років, ним прикрашають приватні озера та використовують як фільтр для води.

Технологиня з вирощування декоративних рослин Анастасія Стеценко поділяє стурбованість учених.

"У тропічних країнах цю рослину називають водяною чумою за її швидкість розростання. Вона розросталася так швидко, що почала перекривати судноплавні річки чи дамби", — розповіла Стеценко.

Ситуація в Козині викликала занепокоєння й екологів: якщо цьогоріч гіацинт не розрісся ще аж надто далеко, то наступного року прогнозують уже більші проблеми.

Що відомо про водяний гіацинт

Ейхорнія гіацинтова, або водяний гіацинт, – вид багаторічних трав’янистих водяних рослин родини понтедерієвих амазонського басейну, вид, що має сильну тенденцію до поширення поза межами свого природного середовища. В Європейському Союзі рослину внесено до офіційного переліку чужорідних інвазивних видів.

Рослина походить із Південної Америки, точніше, з тропічної її частини. Нині росте у тропічних і субтропічних зонах Південної Америки, а також трапляється й у Північній Америці та навіть в Африці.

Водяний гіацинт досить швидко росте й може утворювати зарості, що перешкоджають річковому судноплавству. Окрім того, спричиняє падіння рівня вільного кисню у воді, прискорює процес евтрофікації, цвітіння води, що в результаті погіршує якість води.

В Америці ейхорнію вважають бур'яном, який знищують різними методами.

Як писала ЕкоПолітика раніше, старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України Володимир Триліс опублікував у мережі фото тропічної рослини, яка розрослася на водоймі поблизу Києва.

Читайте також
В Україні збираються захищати торфовища та відновлювати повноводність річок
В Україні збираються захищати торфовища та відновлювати повноводність річок

Зараз більшість річок втратила природну течію через надмірну зарегульованість гідротехнічними спорудами

Понад 4 мільйони квітів виростять для озеленення Києва – плани КМДА
Понад 4 мільйони квітів виростять для озеленення Києва – плани КМДА

На підприємствах забезпечують весь спектр підготовки рослин – від насіння до висадки у простір міста

Які фрукти та овочі різко подорожчають через глобальне потепління
Які фрукти та овочі різко подорожчають через глобальне потепління

Окрім спеки, на агрокультури впливає нестача опадів та нестабільність погоди

Захист весняних першоцвітів: який штраф можна отримати за зірвані проліски
Захист весняних першоцвітів: який штраф можна отримати за зірвані проліски

Навіть за невеличкий букет можна натрапити на штраф у тисячі гривень