Поки Україна воює проти росії за територіальну цілісність, світ протистоїть їй в енергетичній війні, — Ольга Бойко

Поки Україна воює проти росії за територіальну цілісність, світ протистоїть їй в енергетичній війні, — Ольга Бойко

Валентина Гембарська

Якщо влада і бізнес будуть партнерами і надалі працюватимуть на одному боці, то разом вони зможуть і війну зупинити, і відбудувати країну

В Україні дуже гостро в період війни стало питання з зупинкою підприємств по всій країні. Завдання уряду було в тому, щоб якомога швидше запустити економіку, адже це не тільки наповнення бюджету, а й доступ українців до необхідних товарів та послуг. За останніми даними, майже половина бізнесу працює з обмеженнями, спричиненими російським вторгненням.

Редакція ЕкоПолітики вирішила зясувати, а як себе почуває екологічно свідомий бізнес? Адже до війни в Україні тренд на екологічність тільки набирав обертів. Компанії були зацікавлені у русі до zerowaste, ESG та sustainability, адже це, зокрема, були вимоги і наших європейських партнерів. Щоб зрозуміти, яка ситуація з "зеленими" трендами бізнесу в Україні під час війни, ми поспілкувалися координаторкою комітету промислової екології й сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольгою Бойко.

  • Чи вплинула війна на бажання підприємств рухатися до цілей сталого розвитку?

Ми в Асоціації з перших днів війни запустили постійні опитування, аби тримати руку на пульсі настроїв, питань та планів бізнесів. З того, що ми бачимо, більшість бізнесів підтримувала та продовжує підтримувати країну, платити податки та зарплати, активно допомагає захисникам в ЗСУ, теробороні та медичним установам, надає тимчасовий прихисток внутрішньо-переміщеним громадянам з інших областей, а також надає громадам продукти харчування, медикаменти та інші речі першої необхідності. Компанії відновлюють свою економічну активність, адже розуміють – саме на їх плечах тримається економічний фронт країни.

Подібна жага до життя ще більше наближає нас до перемоги і надихає думати про стале відновлення України вже зараз, чим відповідальний бізнес і займається.

  • Чи бере участь ЕВА у програмі післявоєнного відновлення? Що там обговорюють? Чого нам варто очікувати? Чи будуть враховані екологічні норми та стандарти під час післявоєнної відбудови?

Асоціація має за честь бути запрошеною до участі у робочих групах, створених при Національній раді з відновлення України. Я працюю над розробкою напрямку "Екологічна безпека". Він складається з дев'яти тематичних підгруп, кожна з яких присвячена пошуку рішень для давно назрілих проблем природоохоронної галузі. Від наскрізних реформ як-от екологічний контроль та моніторинг, протидія зміні клімату та трансформація міністерства, до секторальних, зокрема управління відходами, промислове забруднення, збалансоване використання та збереження природних ресурсів. Усі вони розподіляються на короткострокові, тобто такі, що мають бути прийняті до кінця 2022 року, середньострокові та довгострокові з терміном реалізації до 2032 року. Головна умова – всі пропоновані реформи або проєкти мають відповідати євроінтеграційному курсу України. Це, мабуть, і стало запорукою консенсусу серед представників різних стейкхолдерів – громадськості, влади та бізнесу, які входять до робочої групи.

Наразі вже напрацьовано попередній драфт напрямку "Екологічна безпека", до якого входять різні пропозиції, але часом складно зрозуміти їхню логіку. Наприклад, пропонується до кінця 2022 року прийняти законопроєкт №3091 та №6175 в рамках реформи екоконтролю, при тому що Правоохоронний комітет ВРУ відправив останній на доопрацювання. Більше того, ліквідацію Держекоінспекції та створення замість неї нового контролюючого органу пропонується розтягнути на 2023-2025 роки. А ми чудово пам’ятаємо, що законопроєкт №3091 передбачає значне розширення повноважень інспекторів без встановлення відповідальності за зловживання та звужує права бізнесу. Саме тому, ці завдання обов’язково мають здійснюватись паралельно і не призводити до відновлення "кошмарення" бізнесу довоєнних часів.

  • На Вашу думку, яка роль ВДЕ у післявоєнній відбудові економіки? Що має зі свого боку зробити держава, щоб підтримати галузь "зеленої" енергетики?

Поки Україна знаходиться у стані війни проти росії за свою територіальну цілісність, світ протистоїть їй в енергетичній війні. Для зменшення залежності від російських енергоресурсів, країни намагаються диверсифікувати свою енергетику, зокрема і через перехід на безвуглецеві технології.

Єврокомісія опублікувала план REPowerEU, головною ціллю якого є збільшення частки ВДЕ у електроенергетичному балансі ЄС до 45% до 2030 року, що є більш амбітним прагненням, аніж це передбачено у рамках пакету Fit for 55.

В контексті посилення кліматичних політик, зокрема тренду на запровадження транскордонних вуглецевих податків з боку ЄС або США, "озеленення" вуглецеємної промисловості є вкрай необхідним. І саме ВДЕ може стати ключем до зниження вуглецевого сліду продукції та збереження її конкурентних позицій на міжнародних ринках.

Окрім цього, ВДЕ напряму пов’язано зі підвищенням рентабельності, а, отже, і доступності "зеленого" водню, який має замінити сірий водень в тих галузях, де немає альтернатив з низьким рівнем викидів, зокрема нафтопереробна сфера, виробництво добрив та важка промисловість, наприклад виробництво сталі, що потребує високих температур.

З 2011 року частка ВДЕ в Україні зросла з 4% до майже 14%, а найбільші об’єкти знаходяться саме в Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях.

Через бойові дії значна частина українських об’єктів ВДЕ недоступна, окупована або зруйнована. А на додачу з боку держави затримується оплата за відпущену електроенергію у 2021-му початку 2022-го.

Така ситуація зовсім не відповідає планам уряду щодо повоєнної відбудови країни на засадах декарбонізації. Саме тому, першочергово потрібно вирішити питання із заборгованістю на ринку ВДЕ, а також передбачити державну підтримку компаній на відновлення пошкоджених потужностей. Наступними кроками має стати запровадження "зелених" аукціонів та поступове вирівнювання тарифу на електроенергію для промисловості та населення.

  • Який бізнес зараз потерпає найбільше від руйнівного впливу воєнних дій на довкілля?

Важко сказати. Очевидно, що на кожен бізнес воєнні дії впливають по своєму негативно. Наприклад, тяжким є вплив на аграрний бізнес. Так, проїжджаюча військова техніка, знищення зброї шляхом спалення або підриву забруднює землю та знищує посіви, наземні міни касетні боєприпаси суттєво обмежує доступ до сільськогосподарських угідь та забруднює грунт та водойми металами та токсичними речовинами. Окремо стоїть питання стихійного захоронення решток тіл вбитих військових та цивільних з обох сторін, що наносить непоправну шкоду довкіллю.

  • За вашими підрахунками, які втрати понесе український бізнес від введення Євросоюзом CBAM?

Навіть попри скасування мит для українського імпорту, СВАМ залишається реальною загрозою. За останніми підрахунками, при ціні 84 євро за тонну викидів СО2, та з урахуванням обсягів експорту української продукції в ЄС за 2021 рік, вітчизняні виробники сукупно платитимуть понад 1 млрд євро щорічно.

По галузях це виглядає приблизно так:

  • цементна продукція - 3,2 млн євро,
  • добрива – 74,2 млн євро,
  • органічна хімічна продукція – 17,7 млн євро,
  • полімери – 162,5 млн євро,
  • металургія – 961,3 млн євро щорічно.

Запровадження СВАМ несе додаткові витрати не лише для українського бізнесу, але й для європейського, адже передбачає скорочення безкоштовних квот, які дозволяли деяким європейським промисловцям фактично не платити за свої викиди СО2.

Більше того, СВАМ – це своєрідна скринька Пандори, адже окрім ЄС, запровадження аналогічного механізму активно розглядають у Канаді, Китаї та Великобританії, а у США вже навіть зареєстрували відповідний законопроєкт.

На відміну від європейського, американський механізм прикордонного коригування вуглецю не має перехідного періоду, вводиться вже з 2024 року, має фіксовану ціну в 55 доларів за тонну СО2 з прогнозованим щорічним зростанням і не застосовується до країн, що розвиваються. Для розрахунку бенчмарку використовуватимуть 2 підходи. Для країн, де немає чіткої кліматичної політики, базовим буде вважатись середня вуглецева ємність економіки країни. А для тих країн, що мають прозорі політики відслідковування та верифікації викидів СО2, за основу візьмуть реальні дані про викиди американських підприємств у кожній галузі та дозволять виробникам подавати верифіковані дані про викиди на індивідуальній основі. Таким чином, імпортери, що мають більші викиди, аніж їх колеги у США, сплачуватимуть податок.

Для України результати сумні за будь-яких умов, адже у нас так і не запрацювала система моніторингу, звітності та верифікації, яка надавала б достовірні дані про викиди підприємств на рівні країни, а до переліку країн, що розвиваються, ми офіційно не належимо. З огляду на те, що вуглецеємність економіки США у 2019 році складала 269.26 tCO2e/ million $ GDP, а України - 1439.00, сума прикордонного вуглецевого податку на імпорт в США може скласти близько 1,3 млрд доларів. 

  • Система торгівлі викидами (ETS) одна з основних складових кліматичної політики ЄС. Згідно директиви 2003/87/EC, під її дію підпадає велика частина українських компаній. Як бізнес готується до цього у контексті євроінтеграції України?

Про можливий зрив запуску системи моніторингу, звітності та верифікації, що є першим етапом створення ринку торгівлі парниковими квотами, наша Асоціація попереджала ще напередодні війни. Тоді були проблеми з постійними відмовами у затвердженні стандартних планів моніторингу з боку Міндовкілля, недостатньою кількістю акредитованих верифікаторів тощо.

З введенням військового стану, зрозуміло, процеси зупинились в принципі, і компанії не змогли ні верифікувати, ні подати свої перші звіти до 31 березня як планувалось. Окремо слід сказати, що орієнтовна вартість верифікації звіту стартує від 750 000 грн, що для більшості компаній наразі є непідйомною сумою.

  • Як ви оцінюєте роботу Мінприроди з точки зору ОВД?

Чесно скажу, я сподівалась, що досвід оперативного врегулювання проблем з процедурою ОВД під час пандемії, який ми мали у 2020 році, нам допоможе. Тоді наприкінці квітня наша Асоціація просигналізувала владі про неможливість проведення громадських слухань у зв’язку з обмеженнями на масові зібрання, і вже через два місяці відповідний закон ухвалила Верховна Рада. Втім, процедуру заблоковали на рівні Міндовкілля аж до початку серпня.

Цього разу проблема більш комплексна, адже підприємства фізично не можуть виконувати різні етапи процедури ОВД, передбачені законодавством. Наприклад, якісно підготувати звіт з ОВД з точки зору опису факторів довкілля достатньо складно на територіях, де велись або ведуться активні бойові дії, адже це потенційно небезпечно для життя та здоров’я людей, які будуть проводити такі польові дослідження. Аналогічна ситуація і щодо здійснення післяпроєктного моніторингу.

Але поки що від Міндовкілля маємо лише роз’яснення, які, на відміну від законодавчих актів, не мають юридичної сили, носять інформаційний характер, та не вирішують проблему.

  • За три місяці вашої активної роботи з державними чиновниками, чи змінили органи влади підхід у ставленні до бізнесу? Чи готові вони чути позицію компаній і прислухатися до неї?

Президент та команда показали всьому світу беззаперечне лідерство, продемонстрували яким мотивованим та свободолюбивим є український народ. Наразі, всі ми є у одному човні – влада, бізнес, населення.

Протягом перших тижнів війни Кабінет Міністрів України та Верховна Рада ухвалили низку ініціатив з дерегуляції ведення бізнесу. В контексті мого екологічного профілю, наприклад, деякі дозвільні документи можна отримати на основі подання декларацій, встановлено мораторій на планові та деякі позапланові перевірки, припинено надання адміністративних послуг у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а отже, відсутність перевірок з цієї підстави та відсутність відповідальності за несвоєчасне подання таких звітів.

Міністерство економіки анонсувало дерегуляцію бізнесу і ми від Асоціації подали чимало пропозицій. Дуже сподіваюсь, що їх буде враховано і, загалом, тенденція до якісних змін продовжиться. Сподіваюсь, влада і бізнес будуть партнерами та і надалі працюватимуть на одному боці. Адже лише разом ми зможемо і цю ганебну війну зупинити, і відбудувати країну, керуючись кращими європейськими практиками. Відбудувати ще більш прогресивну та круту країну!

Читайте також
Названі наслідки для довкілля України від війни за тиждень 23-29 червня. Дайджест
Названі наслідки для довкілля України від війни за тиждень 23-29 червня. Дайджест

Масштабні пожежі призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами, які можуть переноситися вітрами на великі відстані

НАТО долучилося до “війни” зі зміною клімату та заявило амбітні цілі
НАТО долучилося до “війни” зі зміною клімату та заявило амбітні цілі

Стратегічна концепція НАТО визначає кліматичні зміни як один із визначних викликів для безпеки у тривалій перспективі

В Міндовкілля назвали збитки для довкілля від війни
В Міндовкілля назвали збитки для довкілля від війни

Україна обов'язково виставить рахунок окупантам за шкоду, нанесену навколишньому середовищу під час війни

Експертка назвала анти-топ 5 екологічних злочинів РФ проти України
Експертка назвала анти-топ 5 екологічних злочинів РФ проти України

До Єдиного реєстру екозбитків фахівці Оперативного штабу вже внесли понад 300 випадків